• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

НОВИНИ ТА ПУБЛІКАЦІЇ

У Великій Британії триває IX Oxford Arbitration Day

21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків  із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.

Детальніше...
Ініціатива НАБУ отримати можливість обмежувати право власності на підприємствах сама створює корупційні ризики

Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.

Детальніше...
Ініціатива НАБУ отримати можливість обмежувати право власності на підприємствах сама створює корупційні ризики

Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості

Детальніше...
Це не просто хибна ідея, а підрив основ бізнес-клімату», – юрист про плани НАБУ обмежувати права власності на підприємства

Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.

Детальніше...
Вагони економіки: як змінювався залізничний вантажний парк за десятиліття

Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.

Детальніше...
Справа Дубневича: як будують обвинувачення без доказів

Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.

Детальніше...
Партійне будівництво України: як змінювався політичний ландшаф

Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.

Детальніше...
Підміна господарського ризику кримінальним умислом на прикладі "газової справи" Дубневича

Як в Україні посилюється тенденція до криміналізації господарських відносин, і чому слідство кваліфікує звичайні бізнес-угоди як злочин, – в колонці адвоката Володимира Богатира.

Детальніше...
Підміна господарського ризику кримінальним умислом на прикладі «газової справи» Дубневича

Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.

Детальніше...
Регуляторна сліпота. Чому фінансовий моніторинг грального бізнесу в Україні залишається ілюзією?

Про те, як легалізація грального бізнесу у 2020 році мала вивести ринок з тіні, але відсутність консолідованої статистики та розриви у звітності створили загрози фінансовій безпеці та ефективності політики регулювання, – у колонці адвоката Володимира Богатира.

Детальніше...

Інституційне реформування, про яке так довго говорили в Агентстві з розшуку та менеджменту активів, набуло конкретної форми. Виявляється, негаразди у роботі були пов’язані із браком спроможності та незалежності. Але ж хто у державі заважає АРМА працювати?

Мін’юст і пустота

У Верховній Раді нещодавно був зареєстрований урядовий проєкт закону «Про внесення змін до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» щодо гарантій незалежності та посилення інституційної спроможності» (№12374 від 2.01.2025).

Його метою, за словами Міністерства юстиції (розробника проєкту), є удосконалення правових засад діяльності АРМА, а саме: встановлення гарантій незалежності, удосконалення порядку конкурсного добору очільника та припинення його повноважень, проведення незалежної зовнішньої оцінки (аудиту) ефективності діяльності відомства, процедури управління арештованими активами.

Українські засоби масової інформації, в тому числі юридичні, вже подали інформацію про цей проєкт згідно з офіційною позицією. Тож спробуємо дати альтернативну оцінку законодавчій ініціативі.

На перший погляд, вона досить глобальна. Адже йдеться про реформування центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, посилення його спроможності та незалежності! Але які сьогодні є проблеми в АРМА, чим була зумовлена необхідність таких змін?

У відповідному розділі пояснювальної записки зрозумілої відповіді по суті ви не знайдете. Можна дізнатися, що Мін’юст розробив проєкт на виконання таблиць, компонентів, розділів і підрозділів Плану України, схваленого розпорядженням КМУ від 18.03.2024 №244.

Ініціаторів законопроєкту також не влаштовують загальні підстави дострокового припинення повноважень голови АРМА, що встановлені законом «Про державну службу», бо вони суперечать концепції існування антикорупційного відомства. Зовнішній контроль агентства комісією з трьох осіб, що визначаються Президентом, парламентом та Кабміном, неправильний, адже Конституційний Суд в аналогічних обставинах раніше висловлювався щодо НАБУ (рішення від 16.09.2020 №11-р/2020).

Удавана незалежність

Для прикладу, погляньмо на гарантії незалежності від впливу чи втручання у діяльність агентства, які пропонується виписати у законі окремою ст.21:

  • спеціальний статус АРМА;
  • особливий порядок відбору, призначення та припинення повноважень голови та заступників;
  • встановлений законом порядок фінансування та матеріально-технічного забезпечення агентства;
  • прозорість діяльності;
  • те, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення голові та заступнику може бути здійснено лише Генпрокурором (або в.о.) чи заступником Генпрокурора — керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
  • те, що акти АРМА не можуть бути скасовані повністю чи в окремій частині Кабміном;
  • інші способи, визначені законом.

Риба гниє з голови

З керівниками АРМА в Україні, дійсно, біда. Всі колишні голови, а також деякі заступники, так або інакше потрапляли до гучних скандалів, що також супроводжувалися і кримінальними справами.

Можливо, саме тому проєктом пропонують посилити вимоги до співробітників та голови. Для виконання службових обов’язків їм необхідно не лише мати відповідні ділові та моральні якості (що передбачено сьогодні), але й бути доброчесними та компетентними.

Ефективність для звітів

Згідно з чинним законом, незалежна зовнішня оцінка діяльності АРМА має проводитися щороку. Її повинна здійснювати комісія у складі трьох осіб, яких визначають Президент, Верховна Рада та Кабмін. За задумом реформаторів для забезпечення інституційної спроможності це можна робити удвічі рідше — через один рік та через три роки після призначення нового голови.

Комісія з проведення оцінювання сама встановлюватиме порядок доступу та обробки інформації з обмеженим доступом, затверджуватиме критерії та методику проведення аудиту, у тому числі критерії визнання неналежним виконання обов’язків головою АРМА та критерії неефективності діяльності агентства.

Винятковість через критичність

Сьогодні відповідно до ст.21 закону активи, прийняті АРМА в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб'єктами оціночної діяльності. Пропонується уточнити, що ці активи передаються в управління визначеним у встановленому Кабінетом Міністрів порядку з урахуванням принципів здійснення публічних закупівель.

Начебто редакційна зміна? Але при цьому зникла обов’язкова умова проведення конкурсу для передачі активів в управління! Достатньо буде лише врахувати абстрактні принципи.

Висновки

Запропоновані зміни до закону про АРМА є спробою приховати накопичені проблеми. Без системного підходу та акценту на реальних механізмах впровадження реформ, ініціативи залишаться формальністю. Необхідне впровадження реальних механізмів контролю, прозорості та відповідальності.

Успішна реформа АРМА можлива лише за умови активної участі громадськості та експертів. А ігнорування публічних консультацій та реальних проблем агентства не сприятиме підвищенню довіри до його діяльності.

https://zib.com.ua

FaLang translation system by Faboba