Інституційне реформування, про яке так довго говорили в Агентстві з розшуку та менеджменту активів, набуло конкретної форми. Виявляється, негаразди у роботі були пов’язані із браком спроможності та незалежності. Але ж хто у державі заважає АРМА працювати?

Мін’юст і пустота

У Верховній Раді нещодавно був зареєстрований урядовий проєкт закону «Про внесення змін до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» щодо гарантій незалежності та посилення інституційної спроможності» (№12374 від 2.01.2025).

Його метою, за словами Міністерства юстиції (розробника проєкту), є удосконалення правових засад діяльності АРМА, а саме: встановлення гарантій незалежності, удосконалення порядку конкурсного добору очільника та припинення його повноважень, проведення незалежної зовнішньої оцінки (аудиту) ефективності діяльності відомства, процедури управління арештованими активами.

Українські засоби масової інформації, в тому числі юридичні, вже подали інформацію про цей проєкт згідно з офіційною позицією. Тож спробуємо дати альтернативну оцінку законодавчій ініціативі.

На перший погляд, вона досить глобальна. Адже йдеться про реформування центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, посилення його спроможності та незалежності! Але які сьогодні є проблеми в АРМА, чим була зумовлена необхідність таких змін?

У відповідному розділі пояснювальної записки зрозумілої відповіді по суті ви не знайдете. Можна дізнатися, що Мін’юст розробив проєкт на виконання таблиць, компонентів, розділів і підрозділів Плану України, схваленого розпорядженням КМУ від 18.03.2024 №244.

Ініціаторів законопроєкту також не влаштовують загальні підстави дострокового припинення повноважень голови АРМА, що встановлені законом «Про державну службу», бо вони суперечать концепції існування антикорупційного відомства. Зовнішній контроль агентства комісією з трьох осіб, що визначаються Президентом, парламентом та Кабміном, неправильний, адже Конституційний Суд в аналогічних обставинах раніше висловлювався щодо НАБУ (рішення від 16.09.2020 №11-р/2020).

Удавана незалежність

Для прикладу, погляньмо на гарантії незалежності від впливу чи втручання у діяльність агентства, які пропонується виписати у законі окремою ст.2¹:

• спеціальний статус АРМА;
• особливий порядок відбору, призначення та припинення повноважень голови та заступників;
• встановлений законом порядок фінансування та матеріально-технічного забезпечення агентства;
• прозорість діяльності;
• те, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення голові та заступнику може бути здійснено лише Генпрокурором (або в.о.) чи заступником Генпрокурора — керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
• те, що акти АРМА не можуть бути скасовані повністю чи в окремій частині Кабміном;
• інші способи, визначені законом.

Риба гниє з голови

З керівниками АРМА в Україні, дійсно, біда. Всі колишні голови, а також деякі заступники, так або інакше потрапляли до гучних скандалів, що також супроводжувалися і кримінальними справами.

Можливо, саме тому проєктом пропонують посилити вимоги до співробітників та голови. Для виконання службових обов’язків їм необхідно не лише мати відповідні ділові та моральні якості (що передбачено сьогодні), але й бути доброчесними та компетентними.

Ефективність для звітів

Згідно з чинним законом, незалежна зовнішня оцінка діяльності АРМА має проводитися щороку. Її повинна здійснювати комісія у складі трьох осіб, яких визначають Президент, Верховна Рада та Кабмін. За задумом реформаторів для забезпечення інституційної спроможності це можна робити удвічі рідше — через один рік та через три роки після призначення нового голови.

Комісія з проведення оцінювання сама встановлюватиме порядок доступу та обробки інформації з обмеженим доступом, затверджуватиме критерії та методику проведення аудиту, у тому числі критерії визнання неналежним виконання обов’язків головою АРМА та критерії неефективності діяльності агентства.

Винятковість через критичність

Сьогодні відповідно до ст.21 закону активи, прийняті АРМА в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб'єктами оціночної діяльності. Пропонується уточнити, що ці активи передаються в управління визначеним у встановленому Кабінетом Міністрів порядку з урахуванням принципів здійснення публічних закупівель.

Начебто редакційна зміна? Але при цьому зникла обов’язкова умова проведення конкурсу для передачі активів в управління! Достатньо буде лише врахувати абстрактні принципи.

Висновки

Запропоновані зміни до закону про АРМА є спробою приховати накопичені проблеми. Без системного підходу та акценту на реальних механізмах впровадження реформ, ініціативи залишаться формальністю. Необхідне впровадження реальних механізмів контролю, прозорості та відповідальності.

Успішна реформа АРМА можлива лише за умови активної участі громадськості та експертів. А ігнорування публічних консультацій та реальних проблем агентства не сприятиме підвищенню довіри до його діяльності.

https://zib.com.ua