
21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Участь у заході бере адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир.
Програма цьогорічного форуму охоплює чотири великі тематичні панелі, присвячені реформуванню арбітражних процедур у різних країнах, впливу геополітичної напруги на міжнародний арбітраж, принципу «мовчання» у арбітражних процесах, а також особливостям вирішення корпоративних конфліктів між акціонерами.
У дискусіях беруть участь представники провідних інституцій та юридичних фірм, зокрема експерти з Оксфордського університету, Комісії з питань права Великої Британії (UK Law Commission), Університету Пантеон-Сорбонна, Колумбійського університету, а також юристи з міжнародних юридичних фірм WilmerHale, Debevoise & Plimpton, Latham & Watkins, King & Spalding, Twenty Essex і представники Арбітражного інституту Гонконгу (HKIAC), а також фахівці з Франції, Великої Британії, Гонконгу, США, Бразилії, Китаю та Саудівської Аравії.
Кульмінацією події має стати інтервʼю з президенткою Лондонського міжнародного арбітражного суду (LCIA Court) Максі Шерер та одним із найвідоміших фахівців у сфері міжнародного арбітражу П’єром Маєром, яке проведе Александр Левенталь з Quinn Emanuel. Бесіда присвячена сучасним змінам у міжнародному арбітражі та очікуванням правничої спільноти щодо подальшого розвитку арбітражних інституцій.
«Oxford Arbitration Day традиційно задає тон ключовим дискусіям у сфері міжнародного арбітражу, тому для мене як практика особливо цінно почути позиції провідних світових експертів», – ділиться враженнями кандидат юридичних наук Володимир Богатир.
За його словами, сьогодні значний масив арбітражної практики формується саме навколо корпоративних та інвестиційних спорів. «Україна перебуває в ситуації, коли збільшується кількість як арбітражних спорів, так і інвестиційних проти держави, – зазначає адвокат. – Участь у таких заходах дає можливість зіставити національний досвід із міжнародними стандартами, краще розуміти очікування іноземних інвесторів і бачити, як еволюціонує практика в провідних арбітражних центрах світу».

Кримінальне законодавство враховує мету, мотив і спосіб учинення правопорушення, розмір завданої шкоди, кількість співучасників та інші характеристики протиправної поведінки. Водночас мова, якою формується, виражається та реалізується кримінально протиправний умисел, самостійного правового значення не має. Такий підхід видається непослідовним на тлі сформованої практики мовного контролю.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.