• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

НОВИНИ ТА ПУБЛІКАЦІЇ

Коли потерпілий від злочину не зазнав шкоди, установити її для обвинувачення допоможе експерт

Хоча за Кримінальним процесуальним кодексом жоден доказ не має наперед встановленої сили, в Україні завжди з більшою прихильністю ставилися до такого джерела як висновок експерта. Точна наука - це не мінливі враження свідка… Як експертною думкою, а точніше її вдалим маніпулюванням, сторона обвинувачення іноді прикриває прогалини у своїй позиції – у колонці заслуженого юриста України Володимира Богатиря.

Детальніше...
Т.в.о генпрокурора порушив закон та сам продовжив собі повноваження, коли вони закінчились

Володимир Богатир, адвокат, заслужений юрист України розмірковує про правові наслідки перевищення терміну тимчасового виконання обов’язків Генерального прокурора за межами дозволеного строку.

Детальніше...
Чиновникам не цікаві проблеми катування і умов утримання ув’язнених

Ставлення до проблем утримання в місцях несвободи засуджених та осіб, узятих під варту, цілком може бути одним із показників демократичності тієї або іншої держави. Адже в цих питаннях чи не найбільш яскраво відображається стан дотримання прав людини. В Україні проблеми існують, утім, ними не надто переймаються.

Детальніше...
Замкнуті проблеми: українські в’язниці та СІЗО, як тест на рівень демократії

Ставлення до проблем утримання в місцях несвободи засуджених та осіб, узятих під варту, цілком може бути одним із показників демократичності тієї або іншої держави. Адже в цих питаннях чи не найбільш яскраво відображається стан дотримання прав людини.

Детальніше...
Питання на сотні мільярдів гривень: як українські банки виводили з ринку

Найбільше українських банків з ринку було виведено у 2014 та 2015 роках. А от у рік виборів чинного Президента, а також у поточному році ця процедура взагалі не застосовувалася.

Детальніше...
Нововведення в роботі Інтерполу: які країни під особливим моніторингом

Серед ключових новин міжнародної організації кримінальної поліції – є призначення нового Генерального секретаря та посилення контролю за базами даних організації.

Детальніше...
Корупціогенна невизначенність

Чи має АРМА враховувати інтереси кредиторів, коли визначає умови управління арештованими активами?

Детальніше...
Конфлікт інтересів та збитки: адвокат розповів, як АРМА управляє арештованими активами

Дві арештовані ТЕЦ на Львівщині після передачі в управління АРМА стали збитковими, втративши 558 млн грн за 4 роки. НАБУ розпочне розслідування щодо дій керівництва АРМА за рішенням ВАКС.

Детальніше...
"Жест доброї волі": АРМА може включити обслуговування кредитів до умов тендеру на управління ТРЦ "Гулівер", але чи зробить це

АРМА має можливість прописати умову обслуговування кредитів держбанків у тендерній документації для ТРЦ "Гулівер". Юристи наголошують на важливості включення цієї умови для захисту державних інтересів.

Детальніше...
Нескінченна історія ОАСК набуває нових форм на вищому рівні — блог Володимира Богатиря

У 2025 році в Україні може з’явитися ще один вищий суд, який розглядатиме публічно-правові спори за участі центральних органів влади. За зразком Вищого антикорупційного суду цей суд також обʼєднуватиме і першу, і апеляційну інстанції. У Верховному Суді ідею вже підтримали. Але що це змінить на практиці?

Детальніше...

Національне агентство з питань запобігання корупції побачило у діях в.о. Голови Конституційного Суду Сергія Головатого ознаки корупційного правопорушення та склало протокол. Очевидно, свою оцінку діям очільника мають дати і самі судді.

Я неодноразово звертався до НАЗК та правоохоронних органів щодо керівництва та суддів КС, зокрема, з приводу наявності конфлікту інтересів, сумісництва повноважень керівника КС та представника України у Венеційській комісії, недекларування майна та проявів корупції. І сьогодні НАЗК перевіряє інформацію з мого повідомлення про вчинення суддею КС дій в умовах реального конфлікту інтересів.

Представляться доречним коротко пояснити фабулу справи. У червні цього року я звернувся до Президента Володимира Зеленського з приводу внесення суддею Сергієм Головатим неправдивих відомостей до однієї з ухвал КС. В ОП це звернення переслали «за належністю» до Конституційного Суду.

Регламентом КС передбачено, що у разі надходження звернення про вчинення

суддею істотного дисциплінарного проступку, суд на спеціальному пленарному засіданні має ухвалити постанову про розгляд цього звернення постійною комісією з питань регламенту та етики.

Але, як пізніше з’ясувалося, очільник (той самий Головатий) доручив керівнику секретаріату ознайомити з цим документом суддів і лист «обговорили» на одному із засідань суду. Тож у даному випадку С.Головатий діяв та приймав рішення в умовах очевидного і реального конфлікту інтересів. Хоча, враховуючи вимоги законів «Про запобігання корупції» та «Про Конституційний Суд України», він мав як мінімум повідомити Суд про наявність у нього конфлікту інтересів, заявити самовідвід та утриматися від учинення подальших дій та прийняття рішень.

У НАЗК повідомили, що для її підтвердження чи спростування направили до КС запит з вимогою надати копії відповідних документів. Проте керівник секретаріату відмовився надати запитувані документи. У зв’язку з цим НАЗК внесло Головатому обов’язковий до виконання припис. Втім, він також був проігнорований. Пізніше з’ясувалося, що припис оскаржується у суді. Зараз на розгляді у в.о. Голови КС перебуває повторний припис.

В даному випадку дії антикорупційного відомства є розумними і повністю відповідають законодавству. Якщо держава встановила правила, які стосуються профілактики та запобігання антикорупційних злочинів, то представники

вищої ланки влади мають їх дотримуватися. Такі дії НАЗК сприяють очищенню влади від випадкових людей, від людей, яких раніше вже притягали до відповідальності за корупцію в політичній сфері. Сумно, що це відбулося після численних скарг, які стосувалися різних порушень судді Конституційного Суду.

Україна була вимушена змінити підходи до процедури обрання суддів КС під тиском ЄС. Також є ціла низка рішень ЄСПЛ щодо протиправного звільнення суддів КС через швидкозмінну політичну доцільність. Можна констатувати часткову делегітимізацію поточного складу КС. Адже незаконно були звільнені декілька суддів і керівників. Це встановлено як Європейським судом з прав людини, так і українськими судами. Також ми маємо сумнівний спосіб призначення нових суддів, яких невідомо куди діти (зважаючи на встановлені факти протиправного звільнення).

Між іншим, чому у Євросоюзі ставили питання відбору суддів КС? Точно не тому, що ці судді є взірцем добропорядності. Погоджуюсь з позицією наших європейських партнерів, викладених у висновку Єврокомісії, що поточний стан справ в КС є неприпустимим. Ми можемо відрізнятися думками щодо порядку обрання суддів, але ми не можемо бути лояльними до ознак корупції в КС. Це питання навіть не конкретного судді Головатого, а питання підходу до формування і роботи інституту. Або ми будемо толерантні до цього, або ні. Конституційний Суд має працювати так, як

вимагає Конституція і закон. Інакше, навіщо нам взагалі цей орган в такому вигляді?

У цій ситуації Президент, як гарант Конституції, має також відреагувати і дати свою оцінку ситуації. Має бути переобрана особа, яка представляє Україну у Венеційській комісії. Процедурно складно відкликати особу з посади судді КС чи представника Венеційської комісії. Але механізми усе ж є. Наприклад, можна розглянути анулювання указу про призначення судді КСУ за його квотою.

Але цей сором мають виправляти і самі судді КС. Бо ті з них, хто ігнорує факти невиконання рішень, порушує свій регламент, завжди підіграють тій чи іншій владі. Тож судді мають негайно скликати засідання і дати оцінку діям Головатого. І якщо цього не буде зроблено (відповідальність за виконання норм регламенту лежить на самому КС), якщо орган конституційної юрисдикції розв’яже це питання самостійно, то ганьба такому Конституційному Суду.

FaLang translation system by Faboba