Народний депутат Ярослав Дубневич, якого українська влада оголосила у міжнародний розшук у "газовій справі", не перебуває у розшуку Міжнародної організації кримінальної поліції.
Який із потерпілого управитель арештованого майна?
Співробітники АРМА носять формений одяг з логотипами, який офіційно не затверджений і не фінансується з бюджету. Юристи та експерти вказують на невідповідність дій керівництва агентства його реальним проблемам.
Відповідно до КПК завданням арешту майна – є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Чи здатен цю норму виконати потерпілий, якщо таке майно передати йому в управління?
Хоча Державна аудиторська служба і реалізує в Україні державну політику у сфері державного фінансового контролю, виявляється, сама не завжди дотримується фінансової дисципліни.
Вища рада правосуддя вирішила відмовити у задоволенні клопотання заступника Генпрокурора про тимчасове відсторонення судді Господарського суду міста Києва від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.Національне агентство з питань запобігання корупції побачило у діях в.о. Голови Конституційного Суду Сергія Головатого ознаки корупційного правопорушення та склало протокол. Очевидно, свою оцінку діям очільника мають дати і самі судді.
Я неодноразово звертався до НАЗК та правоохоронних органів щодо керівництва та суддів КС, зокрема, з приводу наявності конфлікту інтересів, сумісництва повноважень керівника КС та представника України у Венеційській комісії, недекларування майна та проявів корупції. І сьогодні НАЗК перевіряє інформацію з мого повідомлення про вчинення суддею КС дій в умовах реального конфлікту інтересів.
Представляться доречним коротко пояснити фабулу справи. У червні цього року я звернувся до Президента Володимира Зеленського з приводу внесення суддею Сергієм Головатим неправдивих відомостей до однієї з ухвал КС. В ОП це звернення переслали «за належністю» до Конституційного Суду.
Регламентом КС передбачено, що у разі надходження звернення про вчинення
суддею істотного дисциплінарного проступку, суд на спеціальному пленарному засіданні має ухвалити постанову про розгляд цього звернення постійною комісією з питань регламенту та етики.
Але, як пізніше з’ясувалося, очільник (той самий Головатий) доручив керівнику секретаріату ознайомити з цим документом суддів і лист «обговорили» на одному із засідань суду. Тож у даному випадку С.Головатий діяв та приймав рішення в умовах очевидного і реального конфлікту інтересів. Хоча, враховуючи вимоги законів «Про запобігання корупції» та «Про Конституційний Суд України», він мав як мінімум повідомити Суд про наявність у нього конфлікту інтересів, заявити самовідвід та утриматися від учинення подальших дій та прийняття рішень.
У НАЗК повідомили, що для її підтвердження чи спростування направили до КС запит з вимогою надати копії відповідних документів. Проте керівник секретаріату відмовився надати запитувані документи. У зв’язку з цим НАЗК внесло Головатому обов’язковий до виконання припис. Втім, він також був проігнорований. Пізніше з’ясувалося, що припис оскаржується у суді. Зараз на розгляді у в.о. Голови КС перебуває повторний припис.
В даному випадку дії антикорупційного відомства є розумними і повністю відповідають законодавству. Якщо держава встановила правила, які стосуються профілактики та запобігання антикорупційних злочинів, то представники
вищої ланки влади мають їх дотримуватися. Такі дії НАЗК сприяють очищенню влади від випадкових людей, від людей, яких раніше вже притягали до відповідальності за корупцію в політичній сфері. Сумно, що це відбулося після численних скарг, які стосувалися різних порушень судді Конституційного Суду.
Україна була вимушена змінити підходи до процедури обрання суддів КС під тиском ЄС. Також є ціла низка рішень ЄСПЛ щодо протиправного звільнення суддів КС через швидкозмінну політичну доцільність. Можна констатувати часткову делегітимізацію поточного складу КС. Адже незаконно були звільнені декілька суддів і керівників. Це встановлено як Європейським судом з прав людини, так і українськими судами. Також ми маємо сумнівний спосіб призначення нових суддів, яких невідомо куди діти (зважаючи на встановлені факти протиправного звільнення).
Між іншим, чому у Євросоюзі ставили питання відбору суддів КС? Точно не тому, що ці судді є взірцем добропорядності. Погоджуюсь з позицією наших європейських партнерів, викладених у висновку Єврокомісії, що поточний стан справ в КС є неприпустимим. Ми можемо відрізнятися думками щодо порядку обрання суддів, але ми не можемо бути лояльними до ознак корупції в КС. Це питання навіть не конкретного судді Головатого, а питання підходу до формування і роботи інституту. Або ми будемо толерантні до цього, або ні. Конституційний Суд має працювати так, як
вимагає Конституція і закон. Інакше, навіщо нам взагалі цей орган в такому вигляді?
У цій ситуації Президент, як гарант Конституції, має також відреагувати і дати свою оцінку ситуації. Має бути переобрана особа, яка представляє Україну у Венеційській комісії. Процедурно складно відкликати особу з посади судді КС чи представника Венеційської комісії. Але механізми усе ж є. Наприклад, можна розглянути анулювання указу про призначення судді КСУ за його квотою.
Але цей сором мають виправляти і самі судді КС. Бо ті з них, хто ігнорує факти невиконання рішень, порушує свій регламент, завжди підіграють тій чи іншій владі. Тож судді мають негайно скликати засідання і дати оцінку діям Головатого. І якщо цього не буде зроблено (відповідальність за виконання норм регламенту лежить на самому КС), якщо орган конституційної юрисдикції розв’яже це питання самостійно, то ганьба такому Конституційному Суду.