21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.За 8 років діяльності в Агентстві з розшуку та менеджменту активів так і не вдалося створити цілісну систему управління арештованими активами та налагодити взаємодію з органами прокуратури та досудового розслідування.
Про це свідчать висновки Рахункової палати, зроблені за результатами аудиту відповідності використання коштів державного бюджету та управління активами АРМА з 2022 року по червень 2024 року.
«Управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, стикається з низкою викликів через відсутність сформованого Кабінетом Міністрів України достатнього правового поля», — повідомили в РП.
Похваливши Агентство за збільшення показників діяльності в частині забезпечення надходження коштів, аудитори водночас відзначили:
- недосконалість існуючих механізмів відбору управителів і оцінювачів конфіскованих активів;
- недоліки внутрішніх регламентних норм для дієвого моніторингу і контролю;
- неврегульованість відносин між АРМА та органами прокуратури й органами досудового розслідування на етапі передачі-прийняття активів;
- брак інструментів для ефективної діяльності задля збереження та збільшення економічної вартості активів.
Дивує оприлюднена Рахунковою палатою статистика виконання (а точніше невиконання) судових рішень. З понад 100 тис. ухвал про арешт майна лише 1% передбачав передачу в управління АРМА. При цьому значна частина ухвал не виконується через «відсутність нормативно врегульованої процедури передачі активів та недостатню взаємодію з органами прокуратури й досудового розслідування».
За 549 ухвалами активи вартістю понад 39,4 млрд грн. (це близько $940 млн.) залишаються неприйнятими в управління, що свідчить про значні втрати для держави, йдеться у звіті Рахункової палати.
Аудит встановив і проріхи в обліку, через які активи продаються дешевше, аніж вони коштують. Повідомляється, що в Єдиному державному реєстрі активів відсутня повна інформація про активи, що призводить до викривлення даних про їхню вартість. У третині випадків очікуваний результат від управління (економічна вигода або прогнозований дохід) виявився меншим на загальну суму 81,3 млн грн.
Також Агентство у 2022–2023 роках не володіло достатньою інформацією про ринкову вартість всіх проданих активів та оціночною вартістю за 61,3% реалізованих активів. З цієї причини реалізація активів за чотирма ухвалами була нижчою за ринкову на 769,3 млн грн.
До подібних висновків Рахункова палата приходила раніше під час здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) ефективності використання коштів державного бюджету АРМА.
Рахункова палата зокрема звертала увагу на такі порушення АРМА:
- не забезпечено виконання функцій організації та здійснення заходів, пов'язаних із веденням обліку матеріальних активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні;
- відсутність ініціювання змін до законодавства у частині врегулювання порядку ведення бухгалтерського обліку арештованих активів;
- ведення обліку переданих Національному агентству таких матеріальних активів у ручному режимі без відображення у регістрах бухгалтерського обліку;
- не забезпечено організацію здійснення рецензування звітів про оцінку майна, що створює додаткові корупційні ризики;
- не забезпечено належне управління арештованими активами, що створює корупційні ризики та призводить до помилок або зловживань;
- рішення щодо відбору управителів та реалізаторів активів приймалися тендерним комітетом без належних на те повноважень.
Керівництвом приймалися незаконні управлінські рішення щодо зміни керівництва господарських товариств, корпоративні права яких арештовано.
Хоча наразі сам звіт про результати аудиту АРМА за період з 2022 року до червня 2024 року не оприлюднений, наведені РП витяги з нього свідчать про наявність корупційних загроз усередині відомства. Але, схоже, що з їх усуненням ніхто не поспішає.
Бо, як ми вже писали раніше, у негараздах в роботі винні не чиновники відомства, а нормотворець. Сьогодні ним виявився Кабмін, що не забезпечив належне правове поле. Принаймні цю думку підтримали аудитори.
Іншими словами, усі проблеми — через поганий закон. І це дуже зручна позиція, що повністю знімає з них відповідальність, чи не так?
https://zib.com.ua