• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

НОВОСТИ И ПУБЛИКАЦИИ

Українська пенітенціарна система: між статистикою та стандартами Європейської конвенції

Станом на початок року в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах утримувалося 34,9 тис. осіб. Хоча цей показник є меншим на 20,7%, порівняно з даними дворічної давнини (44 тис.), оцінка поточного стану місць несвободи свідчить про наявність системних викликів у їхній діяльності.

Подробнее...
Екстрадиційна стабільність 2025

Cтатистика та тенденції виконання запитів про видачу осіб

Подробнее...
Україна лідирує за порушеннями у ЄСПЛ через системну кризу правосуддя

Європейський суд з прав людини оприлюднив щорічний звіт за 2025 рік. Статистика викликає серйозне занепокоєння щодо дотримання Україною конвенційних зобов'язань.

Подробнее...
Володимир Богатир: Управлінські провали як переговорні ризики на шляху до ЄС

Євроінтеграція вимірюється не заявами, а здатністю держави працювати за стандартами належного врядування. Оцінювання SIGMA, яке Єврокомісія використовує у переговорному процесі, фіксує ці здатності у цифрах. Нещодавній аудит, проведений Рахунковою палатою, виявив недоліки, які можуть стати переговорними ризиками.

Подробнее...
Анатомія виборчих викликів у стані невизначеності

Інституційне моделювання повоєнного транзиту влади є важливим елементом внутрішньополітичного процесу підготовки до виборів.

Подробнее...
Юристи закликають законодавців обмежити ВАКС у праві призначення необгрунтованих застав

Ситуація із визначенням розміру застав в Україні свідчить про системну кризу їх застосування. Таку позицію у коментарях «Комерсант Український» озвучили юристи та практикуючі адвокати.

Подробнее...
Переможний реліз

Швейцарський арбітраж і піар Мінʼюсту: ролі, витрати, виконання

Подробнее...
Публічний порядок у тіні судової статистики – некерований ризик

У сучасному праві діє презумпція дійсності арбітражного рішення. Це так званий «золотий стандарт», закріплений Нью-Йоркською конвенцією 1958 року, який полягає в тому, визнання та виконання арбітражних рішень є правилом, а відмова – винятком.

Подробнее...
Статистична сліпота

«Публічний порядок» як чорна діра для виконання рішень арбітражів в Україні

Подробнее...
Стягнення в обхід гарантій

Квазікримінальні аномалії санкційного режиму та хто їх забезпечує

Подробнее...

КОНТАКТЫ

+38 (044) 363 77 22
Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
 

Почтовый адрес:
Адвокатское объединение «Богатырь и Партнеры»
01024, Украина,
Киев-24, а/я 770

За 8 років діяльності в Агентстві з розшуку та менеджменту активів так і не вдалося створити цілісну систему управління арештованими активами та налагодити взаємодію з органами прокуратури та досудового розслідування.

Про це свідчать висновки Рахункової палати, зроблені за результатами аудиту відповідності використання коштів державного бюджету та управління активами АРМА з 2022 року по червень 2024 року.

«Управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, стикається з низкою викликів через відсутність сформованого Кабінетом Міністрів України достатнього правового поля», — повідомили в РП.

Похваливши Агентство за збільшення показників діяльності в частині забезпечення надходження коштів, аудитори водночас відзначили:

  • недосконалість існуючих механізмів відбору управителів і оцінювачів конфіскованих активів;
  • недоліки внутрішніх регламентних норм для дієвого моніторингу і контролю;
  • неврегульованість відносин між АРМА та органами прокуратури й органами досудового розслідування на етапі передачі-прийняття активів;
  • брак інструментів для ефективної діяльності задля збереження та збільшення економічної вартості активів.

Дивує оприлюднена Рахунковою палатою статистика виконання (а точніше невиконання) судових рішень. З понад 100 тис. ухвал про арешт майна лише 1% передбачав передачу в управління АРМА. При цьому значна частина ухвал не виконується через «відсутність нормативно врегульованої процедури передачі активів та недостатню взаємодію з органами прокуратури й досудового розслідування».

За 549 ухвалами активи вартістю понад 39,4 млрд грн. (це близько $940 млн.) залишаються неприйнятими в управління, що свідчить про значні втрати для держави, йдеться у звіті Рахункової палати.

Аудит встановив і проріхи в обліку, через які активи продаються дешевше, аніж вони коштують. Повідомляється, що в Єдиному державному реєстрі активів відсутня повна інформація про активи, що призводить до викривлення даних про їхню вартість. У третині випадків очікуваний результат від управління (економічна вигода або прогнозований дохід) виявився меншим на загальну суму 81,3 млн грн.

Також Агентство у 2022–2023 роках не володіло достатньою інформацією про ринкову вартість всіх проданих активів та оціночною вартістю за 61,3% реалізованих активів. З цієї причини реалізація активів за чотирма ухвалами була нижчою за ринкову на 769,3 млн грн.

До подібних висновків Рахункова палата приходила раніше під час здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) ефективності використання коштів державного бюджету АРМА.

Рахункова палата зокрема звертала увагу на такі порушення АРМА:

  • не забезпечено виконання функцій організації та здійснення заходів, пов'язаних із веденням обліку матеріальних активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні;
  • відсутність ініціювання змін до законодавства у частині врегулювання порядку ведення бухгалтерського обліку арештованих активів;
  • ведення обліку переданих Національному агентству таких матеріальних активів у ручному режимі без відображення у регістрах бухгалтерського обліку;
  • не забезпечено організацію здійснення рецензування звітів про оцінку майна, що створює додаткові корупційні ризики;
  • не забезпечено належне управління арештованими активами, що створює корупційні ризики та призводить до помилок або зловживань;
  • рішення щодо відбору управителів та реалізаторів активів приймалися тендерним комітетом без належних на те повноважень.

Керівництвом приймалися незаконні управлінські рішення щодо зміни керівництва господарських товариств, корпоративні права яких арештовано.

Хоча наразі сам звіт про результати аудиту АРМА за період з 2022 року до червня 2024 року не оприлюднений, наведені РП витяги з нього свідчать про наявність корупційних загроз усередині відомства. Але, схоже, що з їх усуненням ніхто не поспішає.

Бо, як ми вже писали раніше, у негараздах в роботі винні не чиновники відомства, а нормотворець. Сьогодні ним виявився Кабмін, що не забезпечив належне правове поле. Принаймні цю думку підтримали аудитори.

Іншими словами, усі проблеми — через поганий закон. І це дуже зручна позиція, що повністю знімає з них відповідальність, чи не так?

https://zib.com.ua

FaLang translation system by Faboba