• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

Wiadomości i publikacje

Застави на мільярди

У звітності ВАКС кошти від застав відображені як активи, що, на думку РП, не відповідає стандартам

Więcej…
Офіційно: дев’ять з десяти суддів ВАКС – безхатченки

Коли в Україні запрацював Вищий антикорупційний суд, служителям Феміди, які не мали житла у столиці, досить швидко придбали службові квартири та видали ордери на вселення. Таких виявилося 34 з 38-ми новопризначених суддів першої інстанції та Апеляційної палати.

Więcej…
Квартирне питання

Офіційно: кожні дев’ять із десяти суддів ВАКС — безхатченки

Więcej…
Юридичний імпорт

Хронічна залежність від іноземних радників коштує бюджету десятки мільйонів доларів

Więcej…
Скільки Україна платить іноземним фірмам за юридичні послуги

Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їх послуг з резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?

Więcej…
Міжнародне юридичне представництво України: аналіз співпраці з іноземними юридичними фірмами

Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їхніх послуг із резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?

Więcej…
Чому управління арештованими активами АРМА перетворюється на їх експропріацію?

Агентство з розшуку та менеджменту активів щойно відзвітувало про рекордні результати своєї діяльності. Та чи відповідають цифри реальності? Аудитори фіксують системні порушення, мільйонні збитки та неефективність, що підриває саму ідею перетворення арештованого майна на ресурс для держави.

Więcej…
Чому в АРМА не сприймають модель посилення інституційної спроможності, запропоновану нардепами

Після ухвалення у першому читанні проєкт закону №12374-д щодо посилення інституційної спроможності АРМА наразився на гостру критику з боку керівника агентства Олени Думи: закон начебто може зашкодити всій антикорупційній інфраструктурі.

Więcej…
Боїться втратити контроль: юрист пояснив, чому голова АРМА Дума блокує реформу агентства

Голова Агентства з розшуку і менеджменту активів Олена Дума намагається заблокувати законопроєкт №12374-д про реформування системи управління арештованим майном, оскільки його ухвалення позбавить її впливу. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН заявив адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир.

Więcej…
Фіктивна Феміда або чому історія IP-суду стане пам’ятником хаотичності реформ в Україні

Вищий суд з питань інтелектуальної власності в Україні створено ще 2017 року, але він досі «перебуває на етапі формування». Усі суддівські посади залишаються вакантними, а єдиний співробітник установи щороку звітує про мінімальні видатки. Навіщо країні такий «паперовий» суд – задаються питанням навіть в Офісі Президента.

Więcej…

Kontakty

+38 (044) 363 77 22
Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.
 

Adres pocztowy:
Kancelaria Adwokacka «Bogatyr i Partnerzy»
01024, Ukraina,
Kijów-24, skrytka poczt. 770

За 8 років діяльності в Агентстві з розшуку та менеджменту активів так і не вдалося створити цілісну систему управління арештованими активами та налагодити взаємодію з органами прокуратури та досудового розслідування.

Про це свідчать висновки Рахункової палати, зроблені за результатами аудиту відповідності використання коштів державного бюджету та управління активами АРМА з 2022 року по червень 2024 року.

«Управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, стикається з низкою викликів через відсутність сформованого Кабінетом Міністрів України достатнього правового поля», — повідомили в РП.

Похваливши Агентство за збільшення показників діяльності в частині забезпечення надходження коштів, аудитори водночас відзначили:

  • недосконалість існуючих механізмів відбору управителів і оцінювачів конфіскованих активів;
  • недоліки внутрішніх регламентних норм для дієвого моніторингу і контролю;
  • неврегульованість відносин між АРМА та органами прокуратури й органами досудового розслідування на етапі передачі-прийняття активів;
  • брак інструментів для ефективної діяльності задля збереження та збільшення економічної вартості активів.

Дивує оприлюднена Рахунковою палатою статистика виконання (а точніше невиконання) судових рішень. З понад 100 тис. ухвал про арешт майна лише 1% передбачав передачу в управління АРМА. При цьому значна частина ухвал не виконується через «відсутність нормативно врегульованої процедури передачі активів та недостатню взаємодію з органами прокуратури й досудового розслідування».

За 549 ухвалами активи вартістю понад 39,4 млрд грн. (це близько $940 млн.) залишаються неприйнятими в управління, що свідчить про значні втрати для держави, йдеться у звіті Рахункової палати.

Аудит встановив і проріхи в обліку, через які активи продаються дешевше, аніж вони коштують. Повідомляється, що в Єдиному державному реєстрі активів відсутня повна інформація про активи, що призводить до викривлення даних про їхню вартість. У третині випадків очікуваний результат від управління (економічна вигода або прогнозований дохід) виявився меншим на загальну суму 81,3 млн грн.

Також Агентство у 2022–2023 роках не володіло достатньою інформацією про ринкову вартість всіх проданих активів та оціночною вартістю за 61,3% реалізованих активів. З цієї причини реалізація активів за чотирма ухвалами була нижчою за ринкову на 769,3 млн грн.

До подібних висновків Рахункова палата приходила раніше під час здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) ефективності використання коштів державного бюджету АРМА.

Рахункова палата зокрема звертала увагу на такі порушення АРМА:

  • не забезпечено виконання функцій організації та здійснення заходів, пов'язаних із веденням обліку матеріальних активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні;
  • відсутність ініціювання змін до законодавства у частині врегулювання порядку ведення бухгалтерського обліку арештованих активів;
  • ведення обліку переданих Національному агентству таких матеріальних активів у ручному режимі без відображення у регістрах бухгалтерського обліку;
  • не забезпечено організацію здійснення рецензування звітів про оцінку майна, що створює додаткові корупційні ризики;
  • не забезпечено належне управління арештованими активами, що створює корупційні ризики та призводить до помилок або зловживань;
  • рішення щодо відбору управителів та реалізаторів активів приймалися тендерним комітетом без належних на те повноважень.

Керівництвом приймалися незаконні управлінські рішення щодо зміни керівництва господарських товариств, корпоративні права яких арештовано.

Хоча наразі сам звіт про результати аудиту АРМА за період з 2022 року до червня 2024 року не оприлюднений, наведені РП витяги з нього свідчать про наявність корупційних загроз усередині відомства. Але, схоже, що з їх усуненням ніхто не поспішає.

Бо, як ми вже писали раніше, у негараздах в роботі винні не чиновники відомства, а нормотворець. Сьогодні ним виявився Кабмін, що не забезпечив належне правове поле. Принаймні цю думку підтримали аудитори.

Іншими словами, усі проблеми — через поганий закон. І це дуже зручна позиція, що повністю знімає з них відповідальність, чи не так?

https://zib.com.ua

FaLang translation system by Faboba