Звітність Антимонопольного комітету демонструє активну роботу: справи розглядаються, порушення фіксуються, штрафи накладаються. Однак Рахункова палата виявила глибокий розрив між ухваленням рішень та їх виконанням. Причини цього розриву змушують переглянути межі відповідальності регулятора.
Кримінальне законодавство враховує мету, мотив і спосіб учинення правопорушення, розмір завданої шкоди, кількість співучасників та інші характеристики протиправної поведінки. Водночас мова, якою формується, виражається та реалізується кримінально протиправний умисел, самостійного правового значення не має. Такий підхід видається непослідовним на тлі сформованої практики мовного контролю.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.АРМА звітує про рекордні надходження у 191 млн грн за 2023 рік, але замовчує значні збитки. Зокрема, збитки від управління ТЕЦ склали 174,6 млн грн, що нівелює заяви про самоокупність агентства.
Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) може приховувати незручну інформацію, щоб здаватися більш ефективним на папері, ніж це є насправді. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир, підкресливши, що звіти АРМА часто містять лише вигідні для агентства цифри, уникаючи згадки про збитки чи проблеми.
За словами Богатиря, у 2023 році АРМА заявило про рекордні показники - надходження до державного бюджету становили 191 млн грн, з яких 101,3 млн грн - доходи від управління активами. Проте юрист зауважив, що у цих звітах не враховані значні збитки.
"Але це все на папері. Наприклад, сума офіційно зафіксованих збитків від діяльності Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ (підприємства були арештовані та передані АРМА управителям) у тому самому рекордному 2023 році становила 174,6 млн грн. Цифра повністю співставна із декларованими надходженнями й повністю нівелює тезу про самоокупність", - підкреслив Богатир.
Юрист також висловив сумнів у тому, що незалежні аудитори, зокрема міжнародні, зможуть отримати повну картину про діяльність АРМА. "Люди, віддалені від українських реалій, більш схильні сприймати на віру інформацію, яку їм надають. А складати звіти та привабливу інфографіку у нас вміють добре", - зазначив він.
На думку юриста, звіти АРМА мають піддаватися глибшому аналізу, а іноземним аудиторам необхідно забезпечити доступ до повного обсягу інформації для реального оцінювання діяльності агентства.
"Скільки такої незручної інформації - можна лише здогадуватися. Чи отримають її іноземні аудитори - невідомо", - підсумував він.
Контекст
Нещодавно Рахункова палата провела аудит АРМА за 2022-2023 роки та перше півріччя 2024 року, який показав суттєві проблеми в управлінні арештованими активами. Зокрема, аудитори акцентували на таких проблемах: недосконалість механізмів відбору управителів і оцінювачів конфіскованих активів; неповні дані про активи у реєстрі; неврегульовані взаємовідносини між АРМА та органами прокуратури й органами досудового розслідування.
У Transparency International Ukraine зазначили, що "невтішні" висновки Рахункової палати за результатами аудиту в Агентстві з розшуку і менеджменту активів мають стати основою для реформування цього органу.
Голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна, коментуючи звіт Рахункової палати, заявила, що управління арештованими активами залишається однією з найбільших проблем Агентства з розшуку та менеджменту активів. За її словами, за час повномасштабної війни держава могла втратити дохід від управління майном на суму щонайменше 850 мільйонів гривень.