Cтатистика та тенденції виконання запитів про видачу осіб
Європейський суд з прав людини оприлюднив щорічний звіт за 2025 рік. Статистика викликає серйозне занепокоєння щодо дотримання Україною конвенційних зобов'язань.
Євроінтеграція вимірюється не заявами, а здатністю держави працювати за стандартами належного врядування. Оцінювання SIGMA, яке Єврокомісія використовує у переговорному процесі, фіксує ці здатності у цифрах. Нещодавній аудит, проведений Рахунковою палатою, виявив недоліки, які можуть стати переговорними ризиками.
Інституційне моделювання повоєнного транзиту влади є важливим елементом внутрішньополітичного процесу підготовки до виборів.
Ситуація із визначенням розміру застав в Україні свідчить про системну кризу їх застосування. Таку позицію у коментарях «Комерсант Український» озвучили юристи та практикуючі адвокати.
У сучасному праві діє презумпція дійсності арбітражного рішення. Це так званий «золотий стандарт», закріплений Нью-Йоркською конвенцією 1958 року, який полягає в тому, визнання та виконання арбітражних рішень є правилом, а відмова – винятком.АРМА звітує про рекордні надходження у 191 млн грн за 2023 рік, але замовчує значні збитки. Зокрема, збитки від управління ТЕЦ склали 174,6 млн грн, що нівелює заяви про самоокупність агентства.
Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) може приховувати незручну інформацію, щоб здаватися більш ефективним на папері, ніж це є насправді. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир, підкресливши, що звіти АРМА часто містять лише вигідні для агентства цифри, уникаючи згадки про збитки чи проблеми.
За словами Богатиря, у 2023 році АРМА заявило про рекордні показники - надходження до державного бюджету становили 191 млн грн, з яких 101,3 млн грн - доходи від управління активами. Проте юрист зауважив, що у цих звітах не враховані значні збитки.
"Але це все на папері. Наприклад, сума офіційно зафіксованих збитків від діяльності Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ (підприємства були арештовані та передані АРМА управителям) у тому самому рекордному 2023 році становила 174,6 млн грн. Цифра повністю співставна із декларованими надходженнями й повністю нівелює тезу про самоокупність", - підкреслив Богатир.
Юрист також висловив сумнів у тому, що незалежні аудитори, зокрема міжнародні, зможуть отримати повну картину про діяльність АРМА. "Люди, віддалені від українських реалій, більш схильні сприймати на віру інформацію, яку їм надають. А складати звіти та привабливу інфографіку у нас вміють добре", - зазначив він.
На думку юриста, звіти АРМА мають піддаватися глибшому аналізу, а іноземним аудиторам необхідно забезпечити доступ до повного обсягу інформації для реального оцінювання діяльності агентства.
"Скільки такої незручної інформації - можна лише здогадуватися. Чи отримають її іноземні аудитори - невідомо", - підсумував він.
Контекст
Нещодавно Рахункова палата провела аудит АРМА за 2022-2023 роки та перше півріччя 2024 року, який показав суттєві проблеми в управлінні арештованими активами. Зокрема, аудитори акцентували на таких проблемах: недосконалість механізмів відбору управителів і оцінювачів конфіскованих активів; неповні дані про активи у реєстрі; неврегульовані взаємовідносини між АРМА та органами прокуратури й органами досудового розслідування.
У Transparency International Ukraine зазначили, що "невтішні" висновки Рахункової палати за результатами аудиту в Агентстві з розшуку і менеджменту активів мають стати основою для реформування цього органу.
Голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна, коментуючи звіт Рахункової палати, заявила, що управління арештованими активами залишається однією з найбільших проблем Агентства з розшуку та менеджменту активів. За її словами, за час повномасштабної війни держава могла втратити дохід від управління майном на суму щонайменше 850 мільйонів гривень.