В Україні постійно йде ротація службовців, які працюють із державною таємницею. Останнім прикладом може стати звільнення Президентом кількох керівників департаментів та регіональних управлінь Служби безпеки. Інколи кадрові рішення прямо пов’язані із викриттям топ-посадовців у злочинах та врученням їм підозр.
Ситуацію навколо захисту державної таємниці у цьому контексті досліджували журналісти телеканалу «Київ» у прямому ефірі з адвокатом, заслуженим юристом України Володимиром Богатирем.
Експерт навів кілька гучних прикладів чиновників зі СБУ, Офісу Генпрокурора, Нацбанку, Нафтогазу, які за своєю високою посадою безсумнівно мали доступ до державної таємниці. І сьогодні деякі з них перебувають у розшуку та знаходяться за кордоном.
«Питання є чутливим, водночас недостатньо досліджується СБУ, – зауважив В.Богатир. – Служба має здійснювати узагальнення інформації, встановлювати і перевіряти обмеження стосовно осіб, які мають доступ до державної таємниці через посаду або виконання якихось функцій… Погоджуюсь із думкою про необхідність посилення контролю у цьому напрямі. СБУ мала б контролювати і притягати винних у порушеннях до відповідальності».
Відповідно до ст. 2 Закону про Службу безпеки України, саме на неї покладається у межах визначеної законодавством компетенції забезпечення охорони державної таємниці.
У цьому контексті він також піддав критиці практику призначення на керівні посади осіб з числа іноземців, яку донедавна влада застосовувала у міністерствах та державних підприємствах.
Нагадаємо, нещодавно повідомлялося, що колишнього керівника Національного банку
України Кирила Шевченка, якого звинуватили у вчиненні злочину і звільнили з посади, не позбавили допуску до державної таємниці. Також тривалий час не було вирішене питання із його попередницею Валерією Гонтарєвою.

21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.