Станом на початок року в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах утримувалося 34,9 тис. осіб. Хоча цей показник є меншим на 20,7%, порівняно з даними дворічної давнини (44 тис.), оцінка поточного стану місць несвободи свідчить про наявність системних викликів у їхній діяльності.
Cтатистика та тенденції виконання запитів про видачу осіб
Європейський суд з прав людини оприлюднив щорічний звіт за 2025 рік. Статистика викликає серйозне занепокоєння щодо дотримання Україною конвенційних зобов'язань.
Євроінтеграція вимірюється не заявами, а здатністю держави працювати за стандартами належного врядування. Оцінювання SIGMA, яке Єврокомісія використовує у переговорному процесі, фіксує ці здатності у цифрах. Нещодавній аудит, проведений Рахунковою палатою, виявив недоліки, які можуть стати переговорними ризиками.
Інституційне моделювання повоєнного транзиту влади є важливим елементом внутрішньополітичного процесу підготовки до виборів.
Ситуація із визначенням розміру застав в Україні свідчить про системну кризу їх застосування. Таку позицію у коментарях «Комерсант Український» озвучили юристи та практикуючі адвокати.
У сучасному праві діє презумпція дійсності арбітражного рішення. Це так званий «золотий стандарт», закріплений Нью-Йоркською конвенцією 1958 року, який полягає в тому, визнання та виконання арбітражних рішень є правилом, а відмова – винятком.В Україні постійно йде ротація службовців, які працюють із державною таємницею. Останнім прикладом може стати звільнення Президентом кількох керівників департаментів та регіональних управлінь Служби безпеки. Інколи кадрові рішення прямо пов’язані із викриттям топ-посадовців у злочинах та врученням їм підозр.
Ситуацію навколо захисту державної таємниці у цьому контексті досліджували журналісти телеканалу «Київ» у прямому ефірі з адвокатом, заслуженим юристом України Володимиром Богатирем.
Експерт навів кілька гучних прикладів чиновників зі СБУ, Офісу Генпрокурора, Нацбанку, Нафтогазу, які за своєю високою посадою безсумнівно мали доступ до державної таємниці. І сьогодні деякі з них перебувають у розшуку та знаходяться за кордоном.
«Питання є чутливим, водночас недостатньо досліджується СБУ, – зауважив В.Богатир. – Служба має здійснювати узагальнення інформації, встановлювати і перевіряти обмеження стосовно осіб, які мають доступ до державної таємниці через посаду або виконання якихось функцій… Погоджуюсь із думкою про необхідність посилення контролю у цьому напрямі. СБУ мала б контролювати і притягати винних у порушеннях до відповідальності».
Відповідно до ст. 2 Закону про Службу безпеки України, саме на неї покладається у межах визначеної законодавством компетенції забезпечення охорони державної таємниці.
У цьому контексті він також піддав критиці практику призначення на керівні посади осіб з числа іноземців, яку донедавна влада застосовувала у міністерствах та державних підприємствах.
Нагадаємо, нещодавно повідомлялося, що колишнього керівника Національного банку
України Кирила Шевченка, якого звинуватили у вчиненні злочину і звільнили з посади, не позбавили допуску до державної таємниці. Також тривалий час не було вирішене питання із його попередницею Валерією Гонтарєвою.