Аби забезпечити прозорість та відкритість суб'єктів владних повноважень в Україні у 2011 році було створено механізм реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Втім схоже, що чиновники досі не розуміють його змісту.
Мільйони українців, тікаючи від жахів війни, сьогодні шукають та вже отримали захист у країнах Європейського Союзу. Цікавими є дані про тих, для кого Україна, попри збройний конфлікт, виявилась більш привабливою, ніж рідна земля. Розповідаємо, хто просив про притулок у нашої держави.
Українським чиновникам, які вигадують найрізноманітніші приводи, аби лише не відповідати на незручні запити про свою діяльність, слід розуміти, що вже завтра їм доведеться виставляти на загал листування зі свого смартфона. І справа не в обмеженні права на приватне життя (хоча це також відбуватися, але є темою для окремого вивчення), а у тенденції до перегляду поняття «публічна інформація». Про що сьогодні активно говорять у Європі.
Окремі державні органи, посилаючись на воєнний стан, почали обмежувати доступ до публічної інформації. Ми вирішили розглянути норми закону про доступ до такої інформації та їх практичне втілення крізь призму типових запитів громадян. Для цього направили листи міністерствам та іншими центральним органам виконавчої влади. Зміст відповідей будемо публікувати по мірі їх надходження. У фокусі першого матеріалу – Державна аудиторська служба.
Юстиція, реформи і нацбезпека: скільки міжнародної технічної допомоги отримала Україна. Володимир Богатир, адвокат, заслужений юрист України, підготував матеріал про МТД, де, серед іншого, зазначено, що найбільшим донором для України є Сполучені Штати Америки, також допомагають — Канада, ФРН, Швеція, Швейцарія, Японія, Туреччина, Данія і організації системи ООН, ЄБРР.
Сегодня парламент принял Закон Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно уплаты судебного сбора», поданный Кабинетом министров Украины.
Владимир Богатырь, Заслуженный юрист Украины, к.ю.н., управляющий партнер АО «Богатырь и Партнеры» так прокомментировал «Юридической практике» идею изменения судебного сбора:
«Размер судебного сбора должен соответствовать обоснованным экономическим расчетам и покрывать потребности на содержание судов. Но здравый смысл и взвешенный подход к этому вопросу не всегда является основой для принятия властных решений. К сожалению, и не будет способствовать это облегчению доступа к правосудию, качество которого оставляет много нареканий. Остаются вопросы к Кабинету Министров относительно обоснованности расчетов ставок судебного сбора, которые предлагаются. К сожалению, от Минюста мы слышим единый универсальный ответ относительно требований предоставления финансовой помощи Международным валютным фондом.
Напомню недавний случай, когда невзвешенная позиция Минюста привела к необдуманному введению подачи Формы №4 с информацией о конечных выгодополучателях юридических лиц, что повлекло безумные очереди к регистраторам, в том числе увеличив коррупционные риски. Сделаю предположение, возможно подобные вещи происходят в результате неудачной имплементации переведенного иностранного законодательства с принятием законодателем проектов законов, на которых еще не высохли чернила. Надеемся, что чиновники вынесли урок, отсрочив сроки предоставления такой информации.
С точки зрения политических обязательств такая инициатива гармонично вписывается в программу, которая содержится в недавно утвержденной Президентом Стратегией реформирования судоустройства, судопроизводства и смежных правовых институтов на 2015-2020 годы, где среди приоритетов определена необходимость усиления роли судебного сбора как основного источника финансирования судебной системы и повышения его размера. Этот шаг окончательно не решит вопрос независимости судов, однако и существенного уменьшения нагрузки на суды не следует ожидать. Мне импонирует инициатива одинакового подхода к размерам государственной пошлины в общих и административных судах. Окончательно это не решит вопрос подсудности споров, однако уменьшит количество «технических» исков и ненадлежащего использования прав некоторыми истцами.