• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

Wiadomości i publikacje

Мільярдні штрафи АМКУ не стають бюджетними надходженнями. Хто має відповідати

Звітність Антимонопольного комітету демонструє активну роботу: справи розглядаються, порушення фіксуються, штрафи накладаються. Однак Рахункова палата виявила глибокий розрив між ухваленням рішень та їх виконанням. Причини цього розриву змушують переглянути межі відповідальності регулятора.

Więcej…
Władza wyślizguje się z rąk Zełenskiego? "Biuro antykorupcyjne stało się opozycją"

Walka z korupcją przerodziła się w brutalną polityczną grę – przekonują osoby związane z rządem w Kijowie. Źródła Wirtualnej Polski przyznają, że poziom korupcji w Ukrainie jest wyższy niż kiedykolwiek, ale jednocześnie ostrzegają: metody stosowane przez biuro antykorupcyjne (NABU) nie gwarantują skazania winnych. Mogą natomiast pogrążyć kraj w chaosie.

Więcej…
Reductio ad absurdum. Щодо забезпечення мовної визначеності кримінального правопорушення

Кримінальне законодавство враховує мету, мотив і спосіб учинення правопорушення, розмір завданої шкоди, кількість співучасників та інші характеристики протиправної поведінки. Водночас мова, якою формується, виражається та реалізується кримінально протиправний умисел, самостійного правового значення не має. Такий підхід видається непослідовним на тлі сформованої практики мовного контролю.

Więcej…
Генпрокурор мав право підписувати підозру директору НАБУ, але жодних юридичних наслідків для нього немає,- юристи

Адвокат Володимир Богатир вважає, що генеральний прокурор Руслан Кравченко мав повноваження підписувати підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, однак наразі жодних юридичних наслідків для нього немає, оскільки ця підозра скасована.

Więcej…
ICSID-2026: ключові тенденції інвестиційного арбітражу та український аспект

У 2026 фінансовому році Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів адміністрував рекордні 363 справи та зареєстрував 60 нових. Чотири з них стосувалися України. Водночас у 70% справ, вирішених трибуналами, відшкодування інвесторам не присудили.

Więcej…
Зони ризику витрат НБУ, що встановила Рахункова палата

За законом Національний банк України визначає правила гри для фінансової системи держави. А як він планує власні витрати та інвестиції? Показові відповіді можна знайти в результатах перевірки Рахунковою палатою кошторисного процесу регулятора.

Więcej…
Що залишилося поза презентацією НАБУ і САП за I півріччя 2026 року

Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.

Więcej…
Неєвропейські парадокси системи публічних закупівель

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. Офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що входить у дисонанс з євроінтеграційними устремліннями.

Więcej…
Парадокси публічних закупівель: як форма підмінила зміст

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.

Więcej…
Комісія з контролю за файлами Інтерполу — в процесі реформування та напередодні переобрання

Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.

Więcej…

Kontakty

+38 (044) 363 77 22
Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.
 

Adres pocztowy:
Kancelaria Adwokacka «Bogatyr i Partnerzy»
01024, Ukraina,
Kijów-24, skrytka poczt. 770

Автор: Володимир БОГАТИР, адвокат

Питання приватизації землі є чи не найактуальнішим питанням сьогодення. Багато сказано про доцільність та недоцільність самої приватизації, тож спробуємо розібратися в питанні з точки зору готовності держави до цього процесу.

Конституція України визначає, що земля є основним національним багатством і власністю українського народу.

За даними, наданими Держгеокадастром, станом на початок 2021 року до Державного земельного кадастру внесено 21,1 млн земельних ділянок площею 40,3 млн га, що становить 66,7 % від загальної площі України. При цьому, незважаючи на виділення десятків мільйонів гривень бюджетних коштів і заяви керівництва держави про проведення інвентаризації земель як один із пріоритетів, у 2020 році внесено було лише 1,5 млн земельних ділянок площею 1,6 млн гектарів. Невідомо також, чи повернули землю, про яку керівництво Держгеокадастру заявляло як про вкрадену попередниками.

Інша конституційна норма передбачає, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є земля та природні ресурси, що є у власності територіальних громад, а від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Вочевидь, питання передання земель до ОТГ далеке від завершення.

Тобто держава готова до приватизації землі лише на 66 %!?

Без сумніву, така практика влаштовує Президента України, про що можна зробити висновок з огляду на стрімкий злет кар’єрними щаблями Романа Лещенка, який був відповідальним за це питання у 2020 році, зокрема:

  • 07.03.2019 року, за даними НАЗК, він зробив внесок до виборчого фонду кандидата в Президенти України Зеленського Володимира Олександровича у розмірі 1 600 000 грн;
  • 01.10.2019 року був призначений уповноваженим Президента України з земельних питань;
  • 10.06.2020 року був призначений головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру;
  • 17.12.2020 року був призначений міністром аграрної політики та продовольства України.

Тож фактично за провал заходів щодо проведення державної інвентаризації земель у 2020 році вже нема з кого питати, оскільки відбулось підвищення.

Питання етичності, ознак узурпації та політичної корупції в оточенні Президента України ми залишимо для правоохоронців наступних каденцій, які мають проаналізувати, чи є змова та порушення принципу розподілу влад під час призначення на керівні посади в центральних органах виконавчої влади уповноваженого Президента України з земельних питань. Політична монолітність та фактична відсутність однопартійної системи стримування та противаг вимкнула всі законодавчо закріплені запобіжники, а тому це питання не цікавить, до прикладу, Офіс Генерального прокурора.

Невідомо також, чи зможе в умовах наявної конституційної кризи Конституційний Суд України розглянути справу щодо можливості та умов обігу земель сільськогосподарського призначення.

За фактичного зубожіння населення внаслідок лібертаріанської політики слуг народу ніхто не може забезпечити захист прав кожного громадянина, гарантованих Конституцією.

Держава не тільки не спроможна забезпечити захист прав усіх власників землі та соціальну спрямованість економіки, а й фактично не готова до земельної реформи, проведення якої зашкодить економічній безпеці України.

https://pravo.ua/

FaLang translation system by Faboba