• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

НОВИНИ ТА ПУБЛІКАЦІЇ

Що залишилося поза презентацією НАБУ і САП за I півріччя 2026 року

Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.

Детальніше...
Неєвропейські парадокси системи публічних закупівель

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. Офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що входить у дисонанс з євроінтеграційними устремліннями.

Детальніше...
Парадокси публічних закупівель: як форма підмінила зміст

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.

Детальніше...
Комісія з контролю за файлами Інтерполу — в процесі реформування та напередодні переобрання

Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.

Детальніше...
Поза чергою: Коли вимоги контрагента неплатоспроможного банку мають пріоритет в оплаті

Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 

Детальніше...
Комісія з контролю за файлами Інтерполу в процесі реформування та напередодні переобрання

Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. На 94-й сесії Генеральної асамблеї Інтерполу, що відбудеться в Гонконзі з 30 листопада по 3 грудня 2026 року, буде переобрано весь склад Комісії з контролю за файлами Інтерполу (Commission for the Control of INTERPOLʼs Files, CCF).

Детальніше...
Міжнародні радники ФГВФО: Хто залишився у банківських спорах і чому невідомо, скільки це коштує кредиторам

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надав актуальні відомості про міжнародні юридичні фірми, які представляли його інтереси й інтереси неплатоспроможних банків за кордоном у 2025-2026 роках. Однак вартість таких послуг та умови співпраці у Фонді віднесли до інформації з обмеженим доступом. Чому – спробуємо розібратися.

Детальніше...
Доброчесність під слідством

У Верховній Раді зареєстровано проєкт постанови про звіт ТСК щодо можливих корупційних правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади. Це не законодавча ідея, яку ще належить реалізувати, а результат річної роботи комісії, що має значення незалежно від подальшого голосування у парламенті.

Детальніше...
Доброчесність під слідством

Звіт ТСК про корупційні ризики змусив переоцінити результати реформ в Україні

Детальніше...
Суди без грошей, суддів і житла, але з надією на ШІ: що показав річний звіт ДСАУ

Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелекту

Детальніше...

Захисник: Авторозподіл незаконно призначив суддю ВАКС Сікору для розгляду справи Дубневича, оскільки в той момент вона навчалась

Адвокат Володимир Богатир наголошує, що відповідно до закону суддю Вищого антиокрупційного суду Катерину Сікору не могли призначити суддею для розгляду так званої «газової справи» народного депутата Ярославав Дубневича. Про це він написав у своєму блозіпередають Українські Новини.

Адвокат зазначає, що за даними сайту «Судова влада», 6 березня 2025 року ЄСІТС визначила справу до одноособового розгляду у «газовій справі» Дубневича – суддю Катерину Сікору, яка у цей період, за даними Національної школи суддів України, проходила підготовку для підтримання кваліфікації (лист №09-05/637 від 18.03.2025) Адвокат додав, що авторозподіл справ має відбуватись за принципом випадковості, проте не абсолютно: імовірність визначення конкретного судді залежить від його поточного коефіцієнта навантаження. Суддя ж з меншим навантаженням має вищий шанс бути обраним для розгляду нової справи.

Згадане положення та засади містять вичерпний перелік підстав, коли справи не мають потрапити до судді. Зокрема, це період відпустки, відрядження, тимчасової непрацездатності, а також проходження навчання чи підвищення кваліфікації за наявності відповідного наказу. Якщо такі обставини є, система має автоматично виключати суддю зі списку.

«За правилами, система мала автоматично виключити її з розподілу. Але чомусь цього не сталося. До того, протокол демонструє дивну картину: колеги Сікори, які також навчалися, були коректно виключені з переліку із зазначенням підстави «Зайнятість згідно табелю (підвищення кваліфікації)». А вона виявилася єдиною учасницею розподілу, що свідчить про порушення принципу рівних умов і автоматизованості відбору та недотримання принципу випадковості (пп. 58, 60, 63 Положення про ЄСІТС)», – зазначив юрист.

Богатир зауважив, що за наказом ВАКС від 14.02.2025, графік навчання судді Сікори 3-5, 7 березня. 6 березня – робочий день. Табель обліку робочого часу демонструє присутність Сікори на робочому місці та відпрацювання 8,15 години 6 березня 2025 року.

«А от Національна школа суддів України стверджує, що суддя Сікора була на навчанні саме 6 березня за відповідною програмою. Отже, виникають обґрунтовані сумніви щодо дотримання принципу випадковості та прозорості розподілу справ, що може впливати на довіру до ВАКС загалом», – вказує адвокат.

Ще одним цікавим аспектом на його думку є те, що ця ж суддя Сікора вже розглядала як головуюча аналогічну справу – теж про начебто заволодіння газом, з тими ж особами, в той самий період.

На переконання Богатиря, таке поєднання обставин, з огляду на вимоги ст. 75 Кримінального процесуального кодексу, виключають участь судді у провадженні оскільки викликають обґрунтований сумнів у її неупередженості.

«Проте саме такий розподіл, за якого було визначено головуючого суддю, задав юридичну конфігурацію провадження, чим поставив під сумнів справедливість суду у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», - вказав адвокат.

Юрист додав, що порушення порядку відбору головуючого судді у справі також ставить під сумнів правомірність визначення колегії, оскільки справа розглядається постійною колегією суддів, до складу якої входить визначений автоматизованою системою суддя-доповідач.

Богатир впевнений, що маніпуляції з системою розподілу руйнують довіру до всього правосуддя.

Він заявив, що якщо це технічний збій через недбалість працівників апарату – то це ознаки службової недбалості (ст. 367 КК) через порушення п. 58, 60 Положення про ЄСІТС, оскільки мова йде про істотну шкоду правам учасників процесу та інтересам правосуддя. Якщо ж відбулось навмисне втручання у роботу автоматизованої системи розподілу справ у ВАКС (ст. 376-1 КК) з метою вплинути на визначення головуючого судді у конкретному провадженні, то це пряме порушення принципу випадковості та прозорості розподілу, що прямо заборонене законом (ч. 2 ст. 8 та ч. 7 ст. 15 Закону «Про судоустрій і статус суддів»).

На його думку, правоохоронні органи мають проаналізувати чи відбувалось втручання в діяльність судових органів (ст. 376 КК) з метою вплинути на перебіг розгляду справи.

«Кожне порушення автоматизованого розподілу – це тріщина в фундаменті судової системи. Особливо коли йшлось про ВАКС, який мав стати взірцем доброчесності.

Якщо систему можна «налаштувати» під конкретного суддю – про яку неупередженість може йти мова? Якщо суддя може одночасно і працювати та навчатись – які ще фокуси можливі?», – уточнив адвокат.

Богатир наголосив, що автоматизований розподіл – це гарантія того, що справу розгляне неупереджений суддя, а не той, кого «призначили» зацікавлені особи. «Цю гарантію втрачено, як і право на справедливий суд», – запевняє юрист.

https://glavcom.ua

FaLang translation system by Faboba