• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

НОВИНИ ТА ПУБЛІКАЦІЇ

Застави на мільярди

У звітності ВАКС кошти від застав відображені як активи, що, на думку РП, не відповідає стандартам

Детальніше...
Офіційно: дев’ять з десяти суддів ВАКС – безхатченки

Коли в Україні запрацював Вищий антикорупційний суд, служителям Феміди, які не мали житла у столиці, досить швидко придбали службові квартири та видали ордери на вселення. Таких виявилося 34 з 38-ми новопризначених суддів першої інстанції та Апеляційної палати.

Детальніше...
Квартирне питання

Офіційно: кожні дев’ять із десяти суддів ВАКС — безхатченки

Детальніше...
Юридичний імпорт

Хронічна залежність від іноземних радників коштує бюджету десятки мільйонів доларів

Детальніше...
Скільки Україна платить іноземним фірмам за юридичні послуги

Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їх послуг з резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?

Детальніше...
Міжнародне юридичне представництво України: аналіз співпраці з іноземними юридичними фірмами

Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їхніх послуг із резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?

Детальніше...
Чому управління арештованими активами АРМА перетворюється на їх експропріацію?

Агентство з розшуку та менеджменту активів щойно відзвітувало про рекордні результати своєї діяльності. Та чи відповідають цифри реальності? Аудитори фіксують системні порушення, мільйонні збитки та неефективність, що підриває саму ідею перетворення арештованого майна на ресурс для держави.

Детальніше...
Чому в АРМА не сприймають модель посилення інституційної спроможності, запропоновану нардепами

Після ухвалення у першому читанні проєкт закону №12374-д щодо посилення інституційної спроможності АРМА наразився на гостру критику з боку керівника агентства Олени Думи: закон начебто може зашкодити всій антикорупційній інфраструктурі.

Детальніше...
Боїться втратити контроль: юрист пояснив, чому голова АРМА Дума блокує реформу агентства

Голова Агентства з розшуку і менеджменту активів Олена Дума намагається заблокувати законопроєкт №12374-д про реформування системи управління арештованим майном, оскільки його ухвалення позбавить її впливу. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН заявив адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир.

Детальніше...
Фіктивна Феміда або чому історія IP-суду стане пам’ятником хаотичності реформ в Україні

Вищий суд з питань інтелектуальної власності в Україні створено ще 2017 року, але він досі «перебуває на етапі формування». Усі суддівські посади залишаються вакантними, а єдиний співробітник установи щороку звітує про мінімальні видатки. Навіщо країні такий «паперовий» суд – задаються питанням навіть в Офісі Президента.

Детальніше...

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Законів України «Про громадянство України» та «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо умов прийняття до громадянства України (законопроєкт № 7606). Документ був підготовлений у Кабінеті Міністрів України на виконання відповідної петиції, що набрала необхідну кількість голосів.

Згідно із законом, який набере чинності після підписання та офіційного оприлюднення, новими умовами прийняття до громадянства України будуть:

  • знання основ Конституції України, історії України. Порядок складання іспитів має визначити Кабінет Міністрів;
  • володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.

Водночас ці вимоги не поширюватимуться на осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, зокрема на іноземців і осіб без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом у Збройних силах України, у тому числі які нагороджені державною нагородою, на осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України, і на осіб, які отримали посвідку на тимчасове проживання на підставі частини 20 статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Такі особи, що набули громадянство у спрощеному порядку, все одно будуть зобов’язані протягом двох років із моменту прийняття до громадянства України скласти іспити з основ Конституції України, історії України, на рівень володіння державною мовою.

«Ухвалений Верховною Радою закон можна вважати позитивним надбанням та прогресивним державницьким кроком, оскільки правовий зв’язок між особою та державою Україною, яким є громадянство по суті, перестає бути формальністю і набуває якихось реальних рис у вигляді знання історії країни, основ правопорядку, а також здатності спілкуватися державною мовою, — зауважив у коментарі «Юридичній практиці» адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир. — Водночас певні занепокоєння викликає норма щодо втрати громадянства тими особами, хто набув його у спрощеному порядку. З іншого боку, залишення привілеїв під час набуття громадянства не повною мірою відповідає закріпленому в Конституції України принципу, що всі люди є вільні та рівні у своїй гідності та правах і не може бути жодних привілеїв чи обмежень за будь-якими ознаками».

Володимир Богатир, адвокат, заслужений юрист України

Згідно з оновленою редакцією ст. 19 Закону «Про громадянство України» підставами для втрати громадянства України є:

<…>

2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, у тому числі невиконання зобов’язань, взятих особою в зобов’язанні припинити іноземне громадянство, у зобов’язанні про складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на рівень володіння державною мовою.

«Застосовану в цій нормі юридичну конструкцію навряд можна назвати вдалою, — переконаний адвокат. — Адже невиконання зобов’язання не є обманом, неправдою (принаймні на момент подання зобов’язання) або поданням фальшивих документів».

Він також вважає, що ця норма не повною мірою узгоджується з Конституцією та міжнародними зобов’язаннями України. «За Конституцією в України існує єдине громадянство і громадянин не може бути позбавлений громадянства, — нагадав Володимир Богатир. — Конвенція про скорочення безгромадянства 1961 року та Конвенція про статус апатридів 1954 року (Україна приєдналася у 2013 році, тож вони обов’язкові до виконання) передбачають, що держава не може позбавити особу її громадянства, якщо таке позбавлення зробить цю особу апатридом».

«Отже, того, хто на законних підставах набув українське громадянство, не можна його позбавити, якщо особа не має громадянства іншої країни. І це може стати значною юридичною проблемою для тих осіб, які відмовилися від іноземного громадянства, отримали громадянство України у спрощеному порядку, але за два роки не вивчили мову та не склали іспитів. Держава фактично отримує можливість тиснути на цих осіб. Переконаний, що ми побачимо чимало судових процесів із цього приводу», — резюмував адвокат.

FaLang translation system by Faboba