Сьогодні, 15 травня, у Лімасолі проходить четвертий Cyprus Arbitration Day — міжнародний форум, присвячений актуальним питанням комерційного та інвестиційного арбітражу.
Підтриманий у першому читанні законопроєкт №15150, який передбачає масштабне оновлення Цивільного кодексу, вже викликав активну дискусію серед правників. За оцінкою адвоката, Заслуженого юриста України Володимира Богатиря, документ має як потенціал для модернізації правової системи, так і суттєві ризики для її стабільності.
Система гарантування вкладів покликана забезпечити вкладникові банку, який виводиться з ринку, швидке та зрозуміле повернення коштів.
З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.
Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Про це зазначив Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир, інформують Українські Новини.
На переконання правника, ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
“Концентрація таких повноважень без судового контролю — це рецепт для зловживань, тиску на бізнес і рейдерства. Іронія полягає в тому, що антикорупційний орган пропонує норму, яка сама створює нові корупційні можливості. Це не крок уперед, а деградація правової системи, тому парламент має категорично відхилити таку ініціативу. Боротьба з корупцією не може бути приводом для руйнування конституційних гарантій”, – вважає Богатир.
За його словами, судовий контроль – це гарантія проти свавілля та корупційних ризиків збоку прокурорів чи правоохоронців, включно з директором НАБУ.
“Судовий захист – це не лише право звернення до суду після порушення прав, а й право на судовий контроль під час ухвалення рішень, які можуть обмежити конституційні права. Надання директору НАБУ можливості обмежувати право власності без судового контролю фактично означало б делегування судових функцій виконавчому органу. Це було б прямим порушенням статей 6, 19 та 62 Конституції України, оскільки лише судова влада має повноваження обмежувати конституційні права, маючи інституційні гарантії незалежності та неупередженості”, – зазначив Богатир.
Він додав, що подібна модель, яку пропонує НАБУ, створила б ситуацію, коли орган, зацікавлений у результаті розслідування, сам ухвалює рішення про застосування примусових заходів, що суперечить принципам змагальності та об’єктивності процесу. Це породжує непропорційний тиск на суб’єктів господарювання і відкриває шлях для вибіркового правозастосування.
Юрист наголосив, що відповідно до статті 9 Конституції, Європейська конвенція з прав людини та Перший протокол до неї є складовою національного законодавства. Стаття №1 Протоколу гарантує кожному право мирно володіти своїм майном. За словами юриста, практика Європейського суду з прав людини підтверджує: втручання у право власності можливе лише за наявності адекватних процесуальних гарантій, передусім доступу до незалежного суду. Відсутність судового контролю – це відсутність неупередженого арбітра, здатного оцінити обґрунтованість і пропорційність втручання.
Богатир пояснив, що порівняльно-правовий аналіз іноземного законодавства також демонструє, що навіть за умов широких повноважень правоохоронних органів щодо протидії економічним злочинам, зберігається принцип судового контролю. Крім того, Європейська Комісія неодноразово вказувала, що концентрація виконавчих повноважень без судового нагляду несумісна з принципом верховенства права.
Таким чином, на думку юриста, пропозація НАБУ є “неконституційною, суперечить архітектурі КПК України та міжнародним зобов’язанням держави, зокрема статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції”.