Звітність Антимонопольного комітету демонструє активну роботу: справи розглядаються, порушення фіксуються, штрафи накладаються. Однак Рахункова палата виявила глибокий розрив між ухваленням рішень та їх виконанням. Причини цього розриву змушують переглянути межі відповідальності регулятора.
Кримінальне законодавство враховує мету, мотив і спосіб учинення правопорушення, розмір завданої шкоди, кількість співучасників та інші характеристики протиправної поведінки. Водночас мова, якою формується, виражається та реалізується кримінально протиправний умисел, самостійного правового значення не має. Такий підхід видається непослідовним на тлі сформованої практики мовного контролю.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.Сьогодні, 15 травня, у Лімасолі проходить четвертий Cyprus Arbitration Day — міжнародний форум, присвячений актуальним питанням комерційного та інвестиційного арбітражу.
Серед учасників заходу — адвокат, заслужений юрист України, керуючий партнер АО «Богатир та партнери» Володимир Богатир.
У центрі програми — питання довіри до арбітражних інституцій, неврегульовані правові доктрини, співвідношення арбітражу з правом ЄС, арбітрабельність спорів, публічний порядок, застосування штучного інтелекту в арбітражі та інші практичні теми міжнародного вирішення спорів у 2026 році.
Сесії присвячені виконанню арбітражних рішень, ролі національних судів, геополітичним ризикам, тарифам, конкуренції за природні ресурси та спорам, пов’язаним з Індією і європейськими юрисдикціями.
Серед ключових учасників програми — генеральний директор Лондонського міжнародного арбітражного суду Кевін Неш і президент Віденського міжнародного арбітражного центру Франц Шварц.
Прикладне значення форуму прокоментував «ЗіБ» В.Богатир. «Будь-який бізнес, який стикався із транскордонними спорами, розуміє, як непросто отримати арбітражне рішення. Але ще складніше буває довести його до реального виконання, — пояснив він. — Після позитивного рішення починається окремий етап: пошук активів, вибір юрисдикції, визнання рішення, робота із запереченнями боржника та ризиками, пов’язаними з публічним порядком».
Тому, за словами адвоката, для України особливо важливими є теми, пов’язані з виконанням рішень, межами втручання національних судів і застосуванням застереження про публічний порядок. «Українські юристи мають уважно стежити за тим, як ці питання вирішуються в інших юрисдикціях. Добре підготувати позицію для арбітражного трибуналу — лише частина рооботи, — переконаний В.Богатир. – Потрібно ще на старті розуміти, де потенційно виконуватиметься рішення, які активи може мати боржник, які заперечення він використовуватиме і як національний суд може оцінити питання публічного порядку».
Особливо цікавий фокус — на питаннях застосування штучного інтелекту в арбітражі. «ШІ вже допомагає адвокатам готувати правові позиції, аналізувати документи і прогнозувати процесуальні ризики. Ключовим залишається питання перевірки: хто відповідає за якість такого аналізу, чи достовірні джерела, чи немає помилкових висновків і чи не підміняє технологія професійну оцінку», — додав адвокат. https://zib.com.ua/