Станом на початок навчального року у 1991 році в Україні, яка щойно здобула незалежність, офіційно було 21,9 тисячі шкіл. У цих закладах навчалося 7,102 млн учнів. З того часу залишилося усього 58% закладів середньої освіти.
Про це написав юрист Володимир Богатир у статті для "Українських новин". Дані Державної служби статистики свідчать, що 2023-2024 навчального року в Україні функціонувало 12,7 тисяч шкіл, у яких навчалосяя 3,906 млн учнів та працювало 390 тисяч учителів.
За словами юриста, так відбувається через зниження народжуваності та скорочення населення. Він наголосив, що стаття 53 Конституції гарантує кожному право на освіту і повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою, її доступніть та безоплатність забезпечує держава. Однак не у всіх містах ці гарантії працюють.

"Вирішити негаразди сільської освіти наразі не вийшло. Єдиним ефективним способом залишається ліквідація шкіл разом з їхніми проблемами. Втім, зі скороченням населення в країні, зниженням народжуваності, зникає також і потреба в освітніх послугах", – додав Богатир.
Крім того, в Україні в останні роки збільшилася кількість ліквідованих шкіл. За даними Інституту освітньої аналітики Міністерства освіти і науки протягом 2020/21 навчального року в Україні було ліквідовано 249 шкіл, а запущено лише 9.
Показовим також є те, що кількість шкіл державної та комунальної власності по Україні протягом минулого навчального року скоротилась на 1338 (10,6%). Натомість кількість приватних закладів загальної середньої освіти збільшилась на 48.

21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.