Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.
Як «посилення захисту» може зруйнувати конституційні гарантії
Переважна більшість реформаторських декларацій у кримінально-правовій сфері відкривається посиланням на презумпцію невинуватості та принцип змагальності. Водночас дані Державної судової адміністрації (ДСА) засвідчують, що максима in dubio pro reo в Україні переважно лишається декларативною, а не повсякденною судовою реальністю. З 2008 по 2024 рр. частка осіб, виправданих судами першої інстанції, коливалася поблизу одного відсотка і лиш інколи підіймалася вище цієї позначки. 
Адвокат Володимир Богатир у колонці «Української правди» критикує подекуди декларативне дотримання принципів «презумпції невинуватості» й змагальності в кримінальних процесах, констатуючи глибинну кризу вітчизняної судової системи.Дві арештовані ТЕЦ на Львівщині після передачі в управління АРМА стали збитковими, втративши 558 млн грн за 4 роки. НАБУ розпочне розслідування щодо дій керівництва АРМА за рішенням ВАКС.
Агентство з розшуку і менеджменту активів повинне здійснювати управління арештованими активами з метою збереження чи збільшення їх економічної вартості. Однак, не завжди реальність співпадає з бажаним - дві арештовані ТЕЦ на Львівщині після передачі в АРМА стали збитковими та утратили в ціні. Про це у коментарі УНН заявив адвокат, Заслужений юрист України Володимир Богатир.
Йдеться про Новороздільську та Новояворівську ТЕЦ, які арештували через звинувачення у тому, що вони впродовж 2013 - 2017 років отримували від НАК "Нафтогаз України" природний газ за пільговим тарифом. Прибуткові підприємства, що забезпечували теплом райони Львівщини та сплачували податки, після передачі в управління АРМА перетворилися на збиткові активи. За чотири роки загальні втрати становили 558 мільйонів гривень.
АРМА, яке за законом мало забезпечити ефективність управління, передало ТЕЦ приватному управителю, який не мав навіть ліцензій на виробництво, розподіл та постачання енергії. Результат — зрив підготовки до опалювального сезону, зростання боргів за газ та загроза відключення.
"Куди дивилися посадовці АРМА? Адже саме вони мають постійно контролювати ефективність управління активами. І у разі встановлення під час перевірок фактів неналежного управління, агентство зобовʼязане повідомити про це правоохоронним органам для перевірки і реагування. Також мають невідкладно вживатися заходи до зміни управителя. Чому цього не було зроблено?" - зазначив Богатир.
Після провалу з першим управителем агентство не провело тендер на заміну, а вдалося до спрощеної процедури, залучивши державне ТОВ "Нафтогаз Тепло". Однак, "Нафтогаз Тепло" входить до структури НАК "Нафтогаз України", яку слідство раніше визнало потерпілою у справі. Адвокат наголосив, що це створило очевидний конфлікт інтересів.
Щоб захистити свої інтереси, власник ТЕЦ звернувся до НАБУ з проханням перевірити дії керівництва АРМА. Однак, антикорупціонери спочатку відмовили йому у розгляді, заявивши про відсутність доказів, але ВАКС став на бік заявника та зобов’язав бюро розпочати розслідування.
"З цього документу (рішення ВАКС - ред.) можна побачити, що службовим особам (керівництву АРМА, Львівської облдержадміністрації, управителів активів - ПП "Гарант Енерго М", ТОВ "Нафтогаз Тепло", а також НАК "Нафтогаз України") закидають учинення цілого букету кримінальних правопорушень, починаючи з 2018 року: зловживання владою або службовим становищем; службова недбалість; привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем; умисне пошкодження об'єктів електроенергетики; незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації", - роз’яснив адвокат.
Історія з ТЕЦ на Львівщині - лише один із численних випадків, що ставлять під сумнів спроможність АРМА ефективно управляти активами. Неефективність, конфлікти інтересів та непрозорі рішення можуть стати приводом для реформування роботи агентства.
Додамо
Заяви про непрозору та неефективну роботу АРМА та його очільниці Олени Думи звучали вже неодноразово. На сайті Кабінету міністрів України навіть з’явилася петиція з закликом звільнити Олену Думу з посади через її ймовірні зв’язки з проросійськими політиками та неефективне управління арештованими активами.
Останніми тижнями АРМА потрапила під нову хвилю критики через оголошення конкурсу на відбір управителя для ТРЦ "Гулівер". Будівля ТРЦ є заставою за іпотечним кредитом у державних банках, серед яких – "Ощадбанк". Однак, серед критеріїв, які виписало АРМА, не має жодної згадки про необхідність виплачувати позику.
В "Ощадбанку" неодноразово заявляли, що рішення про передачу "Гуліверу" в АРМА шкодить інтересам державного банку, адже позбавить його платежів по кредиту від компанії-власника столичного комплексу. Збитки "Ощадбанку" через припинення виплат за кредитом можуть сягнути понад 20 мільярдів гривень.
Після оголошення конкурсу, заступник голови правління "Ощадбанку", відповідальний за роботу з NPL Арсен Мілютін у коментарі УНН заявив, що державний банк планує стягнути на свою користь будівлю столичного ТРЦ "Гулівер", якщо АРМА передасть його в управління. Він висловив обурення тим, що замість виплат по кредиту державним банкам заробіток "Гуліверу" віддадуть "незрозумілому управителю".