• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

Wiadomości i publikacje

Офіційно: дев’ять з десяти суддів ВАКС – безхатченки

Коли в Україні запрацював Вищий антикорупційний суд, служителям Феміди, які не мали житла у столиці, досить швидко придбали службові квартири та видали ордери на вселення. Таких виявилося 34 з 38-ми новопризначених суддів першої інстанції та Апеляційної палати.

Więcej…
Квартирне питання

Офіційно: кожні дев’ять із десяти суддів ВАКС — безхатченки

Więcej…
Юридичний імпорт

Хронічна залежність від іноземних радників коштує бюджету десятки мільйонів доларів

Więcej…
Скільки Україна платить іноземним фірмам за юридичні послуги

Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їх послуг з резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?

Więcej…
Міжнародне юридичне представництво України: аналіз співпраці з іноземними юридичними фірмами

Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їхніх послуг із резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?

Więcej…
Чому управління арештованими активами АРМА перетворюється на їх експропріацію?

Агентство з розшуку та менеджменту активів щойно відзвітувало про рекордні результати своєї діяльності. Та чи відповідають цифри реальності? Аудитори фіксують системні порушення, мільйонні збитки та неефективність, що підриває саму ідею перетворення арештованого майна на ресурс для держави.

Więcej…
Чому в АРМА не сприймають модель посилення інституційної спроможності, запропоновану нардепами

Після ухвалення у першому читанні проєкт закону №12374-д щодо посилення інституційної спроможності АРМА наразився на гостру критику з боку керівника агентства Олени Думи: закон начебто може зашкодити всій антикорупційній інфраструктурі.

Więcej…
Боїться втратити контроль: юрист пояснив, чому голова АРМА Дума блокує реформу агентства

Голова Агентства з розшуку і менеджменту активів Олена Дума намагається заблокувати законопроєкт №12374-д про реформування системи управління арештованим майном, оскільки його ухвалення позбавить її впливу. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН заявив адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир.

Więcej…
Фіктивна Феміда або чому історія IP-суду стане пам’ятником хаотичності реформ в Україні

Вищий суд з питань інтелектуальної власності в Україні створено ще 2017 року, але він досі «перебуває на етапі формування». Усі суддівські посади залишаються вакантними, а єдиний співробітник установи щороку звітує про мінімальні видатки. Навіщо країні такий «паперовий» суд – задаються питанням навіть в Офісі Президента.

Więcej…
Фіктивна Феміда

Історія IP-суду стане пам’ятником хаотичності реформ в Україні

Więcej…

Kontakty

+38 (044) 363 77 22
Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.
 

Adres pocztowy:
Kancelaria Adwokacka «Bogatyr i Partnerzy»
01024, Ukraina,
Kijów-24, skrytka poczt. 770


ВОЛОДИМИР БОГАТИР, адвокат, Заслужений юрист України

Якщо театр починається з вішалки, то адвокатів суд починається зі шлагбаума. Причому для тих захисників, хто має антикорупційну практику, - у буквальному смислі.

Біля воріт Закону

Крокуючи головною вулицею столиці, на виїзді з одного нічим не прикметного подвір’я в арці будинку №42 можна побачити доволі скромний зелений шлагбаум із намальованим знаком «цегла». Зовні шлагбаум особливо нічим не відрізняється від тисяч аналогічних пристроїв, які полюбляють установлювати в Україні різні організації та громадяни, коли прагнуть відгородитися від метушні міста, колес сторонніх автівок і зайвих очей.

Проте, цей шлагбаум особливий. Працює здебільшого щовівторка і четверга. Решту часу загородження ховається у нішу і міцно зачиняється залізними дверима під колір стіни.

Шлагбаум був встановлений ще за часів, коли тут існував Печерський райсуд Києва. У нових «антикорупційних» реаліях це технічне рішення прийшлося до вподоби черговим служителям Феміди, які після реформи витримали перевірку на доброчесність.

Найімовірніше «спонсором» загородження, який створює перешкоди для в'їзду та входу до суду – є підприємець, що має офіс поряд й утримує і сивочолого брамника, який разом зі шлагбаумом працює у проході будинку.

Якщо з організаційної сторони процес було налагоджено досконало (про що свідчить його кількарічна робота), то правовий аспект не може не викликати запитань.

Доступ для обраних?

Шлагбауми, механічні ворота, обмежувальні стовпці тощо, оскільки вони перешкоджають руху та обмежують потік автівок, є технічними засобами регулювання руху транспортних засобів. Отже, з урахуванням положень ст. 21 Закону «Про благоустрій населених пунктів», вони є елементами благоустрою.

Правила благоустрою міста Києва затверджені рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051. І відповідно до п. 3.2.11 цих Правил відповідальні особи підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, юридичні та фізичні особи, що використовують будинки і споруди та приміщення в них на законних підставах, зобов'язані розміщувати елементи благоустрою тільки на підставі проектно-дозвільної документації.

Коли ж на території виконуються роботи, що порушують благоустрій, згадані особи, у відповідності до пункту 15.1. Правил зобов’язані отримувати контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення. Порядок отримання такої картки також регулюється розділом XV Правил.

Жодних дозвільних документів чи контрольних карток «врата Закону» на Хрещатику не отримували, про що свідчать відповіді, як Департаменту міського благоустрою, так і Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації. Тож, ми направили відповідний запит і в ВАКС.

Встановлення подібних технічних засобів контрольованого допуску на прибудинкові території порушує право третіх осіб на свободу пересування, гарантованої Конституцією і Законом «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Відповідно до пунктів 1.5 та 1.8 Правил дорожнього руху дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, а обмеження в дорожньому русі, можуть бути запроваджені виключно в установленому законодавством порядку.

Все це відбувається за мовчазної згоди суддів ВАКС, які, як мінімум, користуються цим шлагбаумом. А якщо додатково зважити на графіки роботи, то голову починають відвідувати нав’язливі думки про створення ким-то стороннім особливих умов, за яких антикорупційним суддям ніхто з учасників проваджень не заважатиме паркувати автомобілі у дні судових засідань.

Чи має хтось відповідати за таке забезпечення судочинства, - Державна судова адміністрація, сам Вищий антикорупційний суд? Національна поліція яка покликана забезпечувати порядок та безпеку дорожнього руху? Можливо Департамент благоустрою КМДА, який не видавав на конструкцію дозвільних документів чи Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, яка взагалі, як виявилося, не цікавиться ситуацією?

У будь-якому випадку, не хочеться думати, що в Україні корупція починається з входу до ВАКС, а доступ до правосуддя – з протиправних обмежень прав і свобод людини.

https://novosti.politeka.net/uk/411118-na-vhode-v-anti-korrupciyu

FaLang translation system by Faboba