21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.
ВОЛОДИМИР БОГАТИР, адвокат, Заслужений юрист України
Якщо театр починається з вішалки, то адвокатів суд починається зі шлагбаума. Причому для тих захисників, хто має антикорупційну практику, - у буквальному смислі.
Біля воріт Закону
Крокуючи головною вулицею столиці, на виїзді з одного нічим не прикметного подвір’я в арці будинку №42 можна побачити доволі скромний зелений шлагбаум із намальованим знаком «цегла». Зовні шлагбаум особливо нічим не відрізняється від тисяч аналогічних пристроїв, які полюбляють установлювати в Україні різні організації та громадяни, коли прагнуть відгородитися від метушні міста, колес сторонніх автівок і зайвих очей.
Проте, цей шлагбаум особливий. Працює здебільшого щовівторка і четверга. Решту часу загородження ховається у нішу і міцно зачиняється залізними дверима під колір стіни.
Шлагбаум був встановлений ще за часів, коли тут існував Печерський райсуд Києва. У нових «антикорупційних» реаліях це технічне рішення прийшлося до вподоби черговим служителям Феміди, які після реформи витримали перевірку на доброчесність.
Найімовірніше «спонсором» загородження, який створює перешкоди для в'їзду та входу до суду – є підприємець, що має офіс поряд й утримує і сивочолого брамника, який разом зі шлагбаумом працює у проході будинку.
Якщо з організаційної сторони процес було налагоджено досконало (про що свідчить його кількарічна робота), то правовий аспект не може не викликати запитань.
Доступ для обраних?
Шлагбауми, механічні ворота, обмежувальні стовпці тощо, оскільки вони перешкоджають руху та обмежують потік автівок, є технічними засобами регулювання руху транспортних засобів. Отже, з урахуванням положень ст. 21 Закону «Про благоустрій населених пунктів», вони є елементами благоустрою.
Правила благоустрою міста Києва затверджені рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051. І відповідно до п. 3.2.11 цих Правил відповідальні особи підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, юридичні та фізичні особи, що використовують будинки і споруди та приміщення в них на законних підставах, зобов'язані розміщувати елементи благоустрою тільки на підставі проектно-дозвільної документації.
Коли ж на території виконуються роботи, що порушують благоустрій, згадані особи, у відповідності до пункту 15.1. Правил зобов’язані отримувати контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення. Порядок отримання такої картки також регулюється розділом XV Правил.
Жодних дозвільних документів чи контрольних карток «врата Закону» на Хрещатику не отримували, про що свідчать відповіді, як Департаменту міського благоустрою, так і Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації. Тож, ми направили відповідний запит і в ВАКС.
Встановлення подібних технічних засобів контрольованого допуску на прибудинкові території порушує право третіх осіб на свободу пересування, гарантованої Конституцією і Законом «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Відповідно до пунктів 1.5 та 1.8 Правил дорожнього руху дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, а обмеження в дорожньому русі, можуть бути запроваджені виключно в установленому законодавством порядку.
Все це відбувається за мовчазної згоди суддів ВАКС, які, як мінімум, користуються цим шлагбаумом. А якщо додатково зважити на графіки роботи, то голову починають відвідувати нав’язливі думки про створення ким-то стороннім особливих умов, за яких антикорупційним суддям ніхто з учасників проваджень не заважатиме паркувати автомобілі у дні судових засідань.
Чи має хтось відповідати за таке забезпечення судочинства, - Державна судова адміністрація, сам Вищий антикорупційний суд? Національна поліція яка покликана забезпечувати порядок та безпеку дорожнього руху? Можливо Департамент благоустрою КМДА, який не видавав на конструкцію дозвільних документів чи Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, яка взагалі, як виявилося, не цікавиться ситуацією?
У будь-якому випадку, не хочеться думати, що в Україні корупція починається з входу до ВАКС, а доступ до правосуддя – з протиправних обмежень прав і свобод людини.
https://novosti.politeka.net/uk/411118-na-vhode-v-anti-korrupciyu