21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Законів України «Про громадянство України» та «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо умов прийняття до громадянства України (законопроєкт № 7606). Документ був підготовлений у Кабінеті Міністрів України на виконання відповідної петиції, що набрала необхідну кількість голосів.
Згідно із законом, який набере чинності після підписання та офіційного оприлюднення, новими умовами прийняття до громадянства України будуть:
- знання основ Конституції України, історії України. Порядок складання іспитів має визначити Кабінет Міністрів;
- володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Водночас ці вимоги не поширюватимуться на осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, зокрема на іноземців і осіб без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом у Збройних силах України, у тому числі які нагороджені державною нагородою, на осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України, і на осіб, які отримали посвідку на тимчасове проживання на підставі частини 20 статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Такі особи, що набули громадянство у спрощеному порядку, все одно будуть зобов’язані протягом двох років із моменту прийняття до громадянства України скласти іспити з основ Конституції України, історії України, на рівень володіння державною мовою.
«Ухвалений Верховною Радою закон можна вважати позитивним надбанням та прогресивним державницьким кроком, оскільки правовий зв’язок між особою та державою Україною, яким є громадянство по суті, перестає бути формальністю і набуває якихось реальних рис у вигляді знання історії країни, основ правопорядку, а також здатності спілкуватися державною мовою, — зауважив у коментарі «Юридичній практиці» адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир. — Водночас певні занепокоєння викликає норма щодо втрати громадянства тими особами, хто набув його у спрощеному порядку. З іншого боку, залишення привілеїв під час набуття громадянства не повною мірою відповідає закріпленому в Конституції України принципу, що всі люди є вільні та рівні у своїй гідності та правах і не може бути жодних привілеїв чи обмежень за будь-якими ознаками».
Володимир Богатир, адвокат, заслужений юрист України
Згідно з оновленою редакцією ст. 19 Закону «Про громадянство України» підставами для втрати громадянства України є:
<…>
2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, у тому числі невиконання зобов’язань, взятих особою в зобов’язанні припинити іноземне громадянство, у зобов’язанні про складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на рівень володіння державною мовою.
«Застосовану в цій нормі юридичну конструкцію навряд можна назвати вдалою, — переконаний адвокат. — Адже невиконання зобов’язання не є обманом, неправдою (принаймні на момент подання зобов’язання) або поданням фальшивих документів».
Він також вважає, що ця норма не повною мірою узгоджується з Конституцією та міжнародними зобов’язаннями України. «За Конституцією в України існує єдине громадянство і громадянин не може бути позбавлений громадянства, — нагадав Володимир Богатир. — Конвенція про скорочення безгромадянства 1961 року та Конвенція про статус апатридів 1954 року (Україна приєдналася у 2013 році, тож вони обов’язкові до виконання) передбачають, що держава не може позбавити особу її громадянства, якщо таке позбавлення зробить цю особу апатридом».
«Отже, того, хто на законних підставах набув українське громадянство, не можна його позбавити, якщо особа не має громадянства іншої країни. І це може стати значною юридичною проблемою для тих осіб, які відмовилися від іноземного громадянства, отримали громадянство України у спрощеному порядку, але за два роки не вивчили мову та не склали іспитів. Держава фактично отримує можливість тиснути на цих осіб. Переконаний, що ми побачимо чимало судових процесів із цього приводу», — резюмував адвокат.