21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.Співробітники АРМА носять формений одяг з логотипами, який офіційно не затверджений і не фінансується з бюджету. Юристи та експерти вказують на невідповідність дій керівництва агентства його реальним проблемам.
Голова Агентства з розшуку та менеджменту активів Олена Дума продовжує створювати картинку ефективної роботи замість вирішення реальних проблем у роботі підконтрольного їй органу. Цього разу увагу привернула ще одна дивна деталь – формений одяг співробітників АРМА, який офіційно… не існує, пише УНН.
Деталі
У соцмережах Олени Думи та АРМА стабільно можна побачити співробітників агентства в однаковій формі з фірмовими логотипами та написами, що чітко вказують на їхню приналежність до відомства.
На це звернув увагу адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир. У відповідь на його запит у АРМА повідомили, що офіційно агентство не має затверджених зразків форми для співробітників, а її придбання та виготовлення не передбачено у бюджетних витратах.
Встановлених зразків форменого одягу працівників АРМА, правил його носіння, норм забезпечення таким форменим одягом та строки його носіння актами законодавства не передбачено. В період з 2017 по 2025 рік за бюджетною програмою "Керівництво та управління у сфері розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" відсутні витрати на придбання та виготовлення форменого одягу для працівників АРМА
Натомість, в АРМА з моменту створення прописані правила дрес-коду, які відповідають офіційному діловому стилю.
Богатир у коментарі УНН відмітив, що державні органи запроваджують формений одяг для чіткої ідентифікації працівників та дисципліни. Але АРМА не є правоохоронним органом, а отже сенс уніформи для його співробітників – суто декоративний.
Офіційно форми в Агентстві з питань розшуку та менеджменту активів немає, але на фотографіях сайту чомусь є. Стиль щоденного одягу працівників повинен надавати їм авторитетності й свідчити про компетентність, а на практиці – корупційні скандали і кримінальні справи, в тому числі проти керівництва відомства
Зовнішній вигляд співробітників агентства, ймовірно, є черговим елементом піару Олени Думи. Створюється картинка стабільного та ефективного органу, який нібито працює за всіма стандартами. Але, як показує практика, реальні справи в АРМА йдуть не так добре.
Зокрема, аудитори Рахункової палати встановили, що 80% ухвал про передачу активів в АРМА залишаються невиконаними. Це означає, що більшість активів простоюють, а держава втрачає мільйони гривень.
Якби чиновники на початку діяльності взялися так само ретельно як одяг визначати правила виконання основних функцій, можливо вдалося б оминути багатьох негараздів у роботі. А так і до сьогодні в Агентстві намагаються налагодити роботу, жаліючись на брак незалежності, слабку інституційну спроможність та недосконалість чинного законодавства. А втім, правила дрес-коду дотримані. Краватки зав’язані, блузки випрасувані, взуття начищене. А що робиться з управлінням арештованими активами? Ну, про це, мабуть, у наступних рекомендаціях АРМА. Головне ж – виглядати компетентно?
І головне питання залишається відкритим: якщо на форму бюджетні кошти не виділялися, то за чий рахунок її пошили?
Нагадаємо
Рахункова палата провела аудит АРМА за 2022-2023 роки та перше півріччя 2024 року, який показав суттєві проблеми в управлінні арештованими активами. Зокрема, аудитори акцентували на таких проблемах: недосконалість механізмів відбору управителів і оцінювачів конфіскованих активів; неповні дані про активи у реєстрі; неврегульовані взаємовідносини між АРМА та органами прокуратури й органами досудового розслідування.
Однак, голова АРМА Олена Дума назвала аудит "безпрецедентним кроком у забезпеченні максимальної прозорості". Вона наголосила на рекордному зростанні доходів агентства, впровадженні нових механізмів управління та покращенні показників у 2024 році. Водночас, очільниця агентства уникла коментарів щодо проблем, виявлених під час аудиту.
У Transparency International Ukraine за результатами аудиту вказали на необхідності реформувати АРМА. Антикорупційні експерти вказали, що діяльність агентства наразі викликає серйозні застереження, у тому числі і у міжнародних партнерів.
Раніше у Transparency International Ukraine критикували АРМА за невідповідність європейським стандартам. Антикорупційні експерти вказували, що досить часто спостерігається "суперечлива комунікація з боку агентства чи його посадових осіб, поєднана з популізмом, порушення презумпції невинуватості та відсутністю розуміння компетенції державних органів".