21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.АРМА звітує про рекордні надходження у 191 млн грн за 2023 рік, але замовчує значні збитки. Зокрема, збитки від управління ТЕЦ склали 174,6 млн грн, що нівелює заяви про самоокупність агентства.
Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) може приховувати незручну інформацію, щоб здаватися більш ефективним на папері, ніж це є насправді. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир, підкресливши, що звіти АРМА часто містять лише вигідні для агентства цифри, уникаючи згадки про збитки чи проблеми.
За словами Богатиря, у 2023 році АРМА заявило про рекордні показники - надходження до державного бюджету становили 191 млн грн, з яких 101,3 млн грн - доходи від управління активами. Проте юрист зауважив, що у цих звітах не враховані значні збитки.
"Але це все на папері. Наприклад, сума офіційно зафіксованих збитків від діяльності Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ (підприємства були арештовані та передані АРМА управителям) у тому самому рекордному 2023 році становила 174,6 млн грн. Цифра повністю співставна із декларованими надходженнями й повністю нівелює тезу про самоокупність", - підкреслив Богатир.
Юрист також висловив сумнів у тому, що незалежні аудитори, зокрема міжнародні, зможуть отримати повну картину про діяльність АРМА. "Люди, віддалені від українських реалій, більш схильні сприймати на віру інформацію, яку їм надають. А складати звіти та привабливу інфографіку у нас вміють добре", - зазначив він.
На думку юриста, звіти АРМА мають піддаватися глибшому аналізу, а іноземним аудиторам необхідно забезпечити доступ до повного обсягу інформації для реального оцінювання діяльності агентства.
"Скільки такої незручної інформації - можна лише здогадуватися. Чи отримають її іноземні аудитори - невідомо", - підсумував він.
Контекст
Нещодавно Рахункова палата провела аудит АРМА за 2022-2023 роки та перше півріччя 2024 року, який показав суттєві проблеми в управлінні арештованими активами. Зокрема, аудитори акцентували на таких проблемах: недосконалість механізмів відбору управителів і оцінювачів конфіскованих активів; неповні дані про активи у реєстрі; неврегульовані взаємовідносини між АРМА та органами прокуратури й органами досудового розслідування.
У Transparency International Ukraine зазначили, що "невтішні" висновки Рахункової палати за результатами аудиту в Агентстві з розшуку і менеджменту активів мають стати основою для реформування цього органу.
Голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна, коментуючи звіт Рахункової палати, заявила, що управління арештованими активами залишається однією з найбільших проблем Агентства з розшуку та менеджменту активів. За її словами, за час повномасштабної війни держава могла втратити дохід від управління майном на суму щонайменше 850 мільйонів гривень.