Якщо театр починається з вішалки, то для адвокатів суд починається зі шлагбаума. Причому для тих захисників, хто має антикорупційну практику, — в буквальному сенсі.
Біля воріт Закону
Крокуючи головною вулицею столиці, на виїзді з одного нічим не прикметного подвір’я в арці будинку № 42 можна побачити доволі скромний зелений шлагбаум із намальованим знаком «цегла». Зовні шлагбаум особливо нічим не відрізняється від тисяч аналогічних пристроїв, які полюбляють установлювати в Україні різні організації та громадяни, коли прагнуть відгородитися від метушні міста, коліс сторонніх автівок і зайвих очей.
Проте цей шлагбаум особливий. Працює здебільшого щовівторка і четверга. Решту часу загородження ховається в нішу і міцно зачиняється залізними дверима під колір стіни.
Шлагбаум був встановлений ще за часів, коли тут існував Печерський райсуд Києва. У нових «антикорупційних» реаліях це технічне рішення прийшлося до вподоби черговим служителям Феміди, які після реформи витримали перевірку на доброчесність.
Найімовірніше, «спонсором» загородження, що створює перешкоди для в’їзду та входу до суду, є підприємець, що має офіс поряд й утримує і сивочолого брамника, який разом зі шлагбаумом працює в проході будинку.
Якщо з організаційного боку процес було налагоджено досконало (про що свідчить його кількарічна робота), то правовий аспект не може не викликати запитань.
Доступ для обраних?
Шлагбауми, механічні ворота, обмежувальні стовпці тощо, оскільки вони перешкоджають руху та обмежують потік автівок, є технічними засобами регулювання руху транспортних засобів. Отже, з урахуванням положень ст. 21 Закону «Про благоустрій населених пунктів», вони є елементами благоустрою.
Правила благоустрою міста Києва (Правила) затверджені рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051. І відповідно до п. 3.2.11 Правил відповідальні особи підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, юридичні та фізичні особи, що використовують будинки і споруди та приміщення в них на законних підставах, зобов’язані розміщувати елементи благоустрою тільки на підставі проєктно-дозвільної документації.
Коли ж на території виконуються роботи, що порушують благоустрій, згадані особи, згідно з п. 15.1 Правил, зобов’язані отримувати контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення. Порядок отримання такої картки також регулюється розд. XV Правил.
Жодних дозвільних документів чи контрольних карток «врата Закону» на Хрещатику не отримували, про що свідчать відповіді як департаменту міського благоустрою, так і Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації. Тож ми надіслали відповідний запит і до ВАКС.
Встановлення подібних технічних засобів контрольованого допуску на прибудинкові території порушує право третіх осіб на свободу пересування, гарантоване Конституцією і Законом «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Відповідно до пп. 1.5 та 1.8 Правил дорожнього руху дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків, а обмеження в дорожньому русі можуть бути запроваджені виключно в установленому законодавством порядку.
Усе це відбувається за мовчазної згоди суддів ВАКС, які, як мінімум, користуються цим шлагбаумом. А якщо додатково зважити на графіки роботи, то голову починають відвідувати нав’язливі думки про створення кимось стороннім особливих умов, за яких антикорупційним суддям ніхто з учасників проваджень не заважатиме паркувати автомобілі в дні судових засідань.
Чи має хтось відповідати за таке забезпечення судочинства: Державна судова адміністрація, сам Вищий антикорупційний суд? Національна поліція, яка покликана забезпечувати порядок і безпеку дорожнього руху? Можливо, департамент благоустрою КМДА, який не видавав на конструкцію дозвільних документів, чи Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, яка взагалі, як виявилося, не цікавиться ситуацією?
У будь-якому разі не хочеться думати, що в Україні корупція починається зі входу до ВАКС, а доступ до правосуддя — з протиправних обмежень прав і свобод людини.
Блог – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Як незалежне видання, «Юридична практика» може публікувати статті, що мають дискусійний характер або стосуються тих чи інших спірних питань. Точка зору редакції ЮП може не збігатися з поглядом автора блогу.
https://pravo.ua/na-vkhodi-do-anty-koruptsii-bloh-volodymyra-bohatyria