Станом на початок року в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах утримувалося 34,9 тис. осіб. Хоча цей показник є меншим на 20,7%, порівняно з даними дворічної давнини (44 тис.), оцінка поточного стану місць несвободи свідчить про наявність системних викликів у їхній діяльності.

Категорії злочинів

Департамент з питань виконання кримінальних покарань надав деталізовану структуру утримуваних осіб за конкретними категоріями злочинів:

• умисне вбивство (ст. 115 КК) – 4666 осіб;
• умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК) – 1810;
• зґвалтування (ст. 152 КК) – 655;
• розбій (ст. 187 КК) – 1028;
• грабіж (ст. 186 КК) – 1739;
• крадіжка (ст. 185 КК) – 4156 осіб (порівняно з 9 380 особами на 01.01.2024 за попередньою відповіддю – суттєве зменшення);
• привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК) – 58;
• хуліганство (ст. 296 КК) – 312;
• злочини у сфері обігу наркотичних засобів (статті 305–322 КК) – 2703;
• військові кримінальні правопорушення (Розділ XIX КК) – 730.

Скарги

Протягом 2024 року до Департаменту надійшло 351 звернення на неналежні умови тримання, протягом 2025 року – 446 таких звернень. Зростання показника може відображати як наявність реальних проблем, так і покращення доступу ув’язнених до механізмів оскарження, що забезпечує можливість для реагування.

Жорстоке поводження

Протягом 2024 року Департамент не здійснював окремого обліку скарг на катування до прийняття наказу № 190/ОД-25 від 23.06.2025, який відсутній у відкритому доступі.

Станом на 31.12.2025 року розглянуто 55 звернень щодо ймовірних випадків катувань або нелюдського поводження.

Зареєстровано кримінальні провадження за ч. 3 ст. 127 КК:

• 2024 рік – 1 випадок (державна установа «Коломийська виправна колонія (№ 41)»), 1 підозра, досудове розслідування триває;
• 2025 рік – 2 випадки (державна установа «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» та «Черкаський слідчий ізолятор»).

На цей час ч. 3 ст. 127 КК передбачає відповідальність до 15 років або довічне позбавлення волі в разі настання тяжких наслідків.

Порівняно з попередніми даними (13 звернень з вересня 2023 року; 2 підозри у 2023 році, 3 – у 2024 році за старими провадженнями), запровадження системного обліку є позитивним кроком у виконанні зобов’язань за ст. 3 ЄКПЛ та Конвенцією ООН проти катувань.

Фінансові та медичні аспекти

Щодо захворюваності на ВІЛ, СНІД, туберкульоз, вірусний гепатит та інші інфекційні хвороби Департамент повідомив, що питання не належить до його компетенції, та рекомендував звернутися до Центру охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України.

Щодо середньомісячного розміру витрат: за 2025 рік – 17 661 грн на одного засудженого / особу, взяту під варту. У 2024 році Департамент радив звернутись безпосередньо до установ виконання покарань та слідчих ізоляторів для отримання цих даних.

Практика ЄСПЛ

ЄСПЛ неодноразово констатував порушення ст. 3 Конвенції (заборона катувань) через переповненість, антисанітарію, брак вентиляції та світла, тортури в українських місцях неволі:

• справа «Сухачов проти України» (2020): наявна пенітенціарна система визнана такою, що не забезпечує належні умови; виявлено неналежні умови майже в усіх СІЗО;
• справа «Чорнодубравський та інші проти України» (2026) стосовно 12 заявників ЄСПЛ констатував переповненість камер, брак санітарних умов, відсутність доступу до душу та свіжого повітря. Умови були визнані такими, що становлять порушення ст. 3 Конвенції.

Звіт Ради Європи, оприлюднений у 2024 році, теж вказує на системні проблеми: стіни з цвіллю, пошкоджені підлоги, іржаві санвузли, клопи в постільній білизні, обмежений доступ до світла/вентиляції.

Загальна практика ЄСПЛ звертає увагу на те, що Україна зобов’язана вжити заходів проти таких структурних проблем, як переповненість, затягування кримінальних проваджень, які ведуть до сталого порушення стст. 5 та 6 Конвенції.

*   *   *

Отримані дані відображають прогрес у прозорості обліку скарг і катувань, зменшення загальної чисельності контингенту та водночас вказують на необхідність подальшого посилення незалежного моніторингу.

Також наведені дані вказують на необхідність подальшого реформування пенітенціарної системи з метою забезпечення відповідності реальним стандартам гідності та гуманності, закріпленим у Конституції України та Європейській конвенції з прав людини.