• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

Wiadomości i publikacje

Мільярдні штрафи АМКУ не стають бюджетними надходженнями. Хто має відповідати

Звітність Антимонопольного комітету демонструє активну роботу: справи розглядаються, порушення фіксуються, штрафи накладаються. Однак Рахункова палата виявила глибокий розрив між ухваленням рішень та їх виконанням. Причини цього розриву змушують переглянути межі відповідальності регулятора.

Więcej…
Władza wyślizguje się z rąk Zełenskiego? "Biuro antykorupcyjne stało się opozycją"

Walka z korupcją przerodziła się w brutalną polityczną grę – przekonują osoby związane z rządem w Kijowie. Źródła Wirtualnej Polski przyznają, że poziom korupcji w Ukrainie jest wyższy niż kiedykolwiek, ale jednocześnie ostrzegają: metody stosowane przez biuro antykorupcyjne (NABU) nie gwarantują skazania winnych. Mogą natomiast pogrążyć kraj w chaosie.

Więcej…
Reductio ad absurdum. Щодо забезпечення мовної визначеності кримінального правопорушення

Кримінальне законодавство враховує мету, мотив і спосіб учинення правопорушення, розмір завданої шкоди, кількість співучасників та інші характеристики протиправної поведінки. Водночас мова, якою формується, виражається та реалізується кримінально протиправний умисел, самостійного правового значення не має. Такий підхід видається непослідовним на тлі сформованої практики мовного контролю.

Więcej…
Генпрокурор мав право підписувати підозру директору НАБУ, але жодних юридичних наслідків для нього немає,- юристи

Адвокат Володимир Богатир вважає, що генеральний прокурор Руслан Кравченко мав повноваження підписувати підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, однак наразі жодних юридичних наслідків для нього немає, оскільки ця підозра скасована.

Więcej…
ICSID-2026: ключові тенденції інвестиційного арбітражу та український аспект

У 2026 фінансовому році Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів адміністрував рекордні 363 справи та зареєстрував 60 нових. Чотири з них стосувалися України. Водночас у 70% справ, вирішених трибуналами, відшкодування інвесторам не присудили.

Więcej…
Зони ризику витрат НБУ, що встановила Рахункова палата

За законом Національний банк України визначає правила гри для фінансової системи держави. А як він планує власні витрати та інвестиції? Показові відповіді можна знайти в результатах перевірки Рахунковою палатою кошторисного процесу регулятора.

Więcej…
Що залишилося поза презентацією НАБУ і САП за I півріччя 2026 року

Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.

Więcej…
Неєвропейські парадокси системи публічних закупівель

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. Офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що входить у дисонанс з євроінтеграційними устремліннями.

Więcej…
Парадокси публічних закупівель: як форма підмінила зміст

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.

Więcej…
Комісія з контролю за файлами Інтерполу — в процесі реформування та напередодні переобрання

Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.

Więcej…

Kontakty

+38 (044) 363 77 22
Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.
 

Adres pocztowy:
Kancelaria Adwokacka «Bogatyr i Partnerzy»
01024, Ukraina,
Kijów-24, skrytka poczt. 770

Народний депутат Сергій Кузьміних, голова підкомітету з питань фармації, має очевидний конфлікт інтересів через фінансові зв'язки з родиною Загоріїв, власниками "Дарниці". Його публічні заяви та законодавчі ініціативи збігаються з позицією фармгіганта, що може бути зловживанням впливом.

Народні депутати України не можуть займатися лобізмом. І це не лише питання політичної етики, а й чітка правова норма, пише УНН.

Статус лобіста несумісний із перебуванням на державній службі чи виборній посаді. Крім того, лобістом також не може бути особа з непогашеною судимістю. А навіть після завершення депутатських повноважень у багатьох країнах діє "cooling-off period" – строк у рік-два, коли колишнім посадовцям заборонено займатися лобізмом, аби уникнути конфлікту інтересів та зловживання владою в інтересах приватних структур, розповів у ексклюзивному коментарі для УНН адвокат Володимир Богатир.

По суті лобізм – це офіційно врегульована й відкрита діяльність, яка передбачає: декларування зустрічей, звітність, обмеження для посадовців і чітке розмежування між експертними консультаціями та комерційним впливом. Український закон "Про лобіювання", ухвалений у 2024 році, вперше встановив правові рамки для цієї діяльності, проте сам інститут лобізму десятиліттями залишався у "сірій зоні", що відкривало простір для маніпуляцій.

Ключова відмінність незаконного впливу та лобізму полягає в тому, що лобізм – це прозоре та публічне представництво інтересів, тоді як зловживання впливом – це прихований, корисливий та протиправний вплив на прийняття рішень, що супроводжується неправомірною вигодою

– пояснює адвокат.

Саме на цій небезпечній межі, видається, перебуває діяльність голови підкомітету з питань фармації парламентського Комітету з питань здоров’я нації нардепа Сергія Кузьміних.

Збіги з риторикою "Дарниці"

Власне розслідування УНН виявило дивовижний збіг публічних заяв Кузьміних із позицією фармацевтичної компанії "Дарниця". Йдеться не лише про ідентичні формулювання, а й про просування законодавчих ініціатив, які прямо відповідають бізнес-інтересам цього фармгіганта. 

Зокрема, Кузьміних активно підтримує і просуває жорстке регулювання продажу БАДів та заборону аптечного маркетингу. Останнє, до речі, і так заборонене вже більше ніж пів року, дозволило "Дарниці" зекономити понад 3 млрд грн сумарно. При цьому, як зазначають у Міністерстві охорони здоровʼя – заборона маркетингу не знизила ціни на ліки, що й було головною задачею цього обмеження. Ба більше, ціни на ліки навіть зросли. 

Фінансовий слід

Ще один цікавий нюанс у цій історії – фінансові звʼязки Кузьміних із власниками "Дарниці", родиною Загоріїв. Як відомо, ще до обрання Кузьміних нардепом, благодійний фонд братів Кузьміних отримав від родини Загоріїв понад 9,5 млн грн. Цей факт навіть став приводом для перевірки збоку Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Тоді керівник департаменту НАЗК Сергія Деркача заявив, про існування потенційного конфлікту інтересів у діях одного з членів комісії МОЗ, який має власний фонд і отримував гроші від власника фармгіганта. 

 

А зараз Кузьміних активно підтримує вигідні фармгіганту тези, буквально цитуючи "Дарницю". Це створює очевидний конфлікт інтересів, коли парламентар, користуючись владними повноваженнями, просуває ініціативи, вигідні тим, хто міг фінансово підтримувати його діяльність.

Законодавчий тиск на ринок БАДів

Окремої уваги заслуговує позиція Кузьміних щодо регулювання ринку дієтичних добавок. Він активно підтримує впровадження нових правил, які передбачають обов’язкову реєстрацію всіх БАДів у короткі строки. Ба більше, у своїх постах у соцмережах Кузьміних ще й відкрито звинувачує аптеки: в активному продажі БАДів, у високих цінах на ліки, у непрофесіоналізмі. Все це скидається на відверте підігравання фармвиробникам. 

Ризики перетікання лобізму у незаконний вплив

За словами адвоката Володимира Богатиря, щоб уникнути зловживань, необхідно чітко розмежувати легальне представництво інтересів та корупційний незаконний вплив. Це можливо лише за умови прозорих механізмів контролю, повної публічності контактів посадовців із бізнесом і реальної відповідальності за порушення.

Коли ж депутат, який має реальні важелі впливу на регуляторну політику, просуває вигідні конкретному бізнесу ініціативи та має з ним особисті чи фінансові зв’язки, йдеться вже не про лобізм у правовому сенсі, а про потенційне зловживання впливом, що підпадає під кримінальну відповідальність. І саме це, на думку експертів, мають перевірити антикорупційні органи у випадку Сергія Кузьміних.

https://unn.ua

FaLang translation system by Faboba