• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

Wiadomości i publikacje

Українська пенітенціарна система: між статистикою та стандартами Європейської конвенції

Станом на початок року в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах утримувалося 34,9 тис. осіб. Хоча цей показник є меншим на 20,7%, порівняно з даними дворічної давнини (44 тис.), оцінка поточного стану місць несвободи свідчить про наявність системних викликів у їхній діяльності.

Więcej…
Екстрадиційна стабільність 2025

Cтатистика та тенденції виконання запитів про видачу осіб

Więcej…
Україна лідирує за порушеннями у ЄСПЛ через системну кризу правосуддя

Європейський суд з прав людини оприлюднив щорічний звіт за 2025 рік. Статистика викликає серйозне занепокоєння щодо дотримання Україною конвенційних зобов'язань.

Więcej…
Володимир Богатир: Управлінські провали як переговорні ризики на шляху до ЄС

Євроінтеграція вимірюється не заявами, а здатністю держави працювати за стандартами належного врядування. Оцінювання SIGMA, яке Єврокомісія використовує у переговорному процесі, фіксує ці здатності у цифрах. Нещодавній аудит, проведений Рахунковою палатою, виявив недоліки, які можуть стати переговорними ризиками.

Więcej…
Анатомія виборчих викликів у стані невизначеності

Інституційне моделювання повоєнного транзиту влади є важливим елементом внутрішньополітичного процесу підготовки до виборів.

Więcej…
Юристи закликають законодавців обмежити ВАКС у праві призначення необгрунтованих застав

Ситуація із визначенням розміру застав в Україні свідчить про системну кризу їх застосування. Таку позицію у коментарях «Комерсант Український» озвучили юристи та практикуючі адвокати.

Więcej…
Переможний реліз

Швейцарський арбітраж і піар Мінʼюсту: ролі, витрати, виконання

Więcej…
Публічний порядок у тіні судової статистики – некерований ризик

У сучасному праві діє презумпція дійсності арбітражного рішення. Це так званий «золотий стандарт», закріплений Нью-Йоркською конвенцією 1958 року, який полягає в тому, визнання та виконання арбітражних рішень є правилом, а відмова – винятком.

Więcej…
Статистична сліпота

«Публічний порядок» як чорна діра для виконання рішень арбітражів в Україні

Więcej…
Стягнення в обхід гарантій

Квазікримінальні аномалії санкційного режиму та хто їх забезпечує

Więcej…

Kontakty

+38 (044) 363 77 22
Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.
 

Adres pocztowy:
Kancelaria Adwokacka «Bogatyr i Partnerzy»
01024, Ukraina,
Kijów-24, skrytka poczt. 770

Вже у березні цього року у Верховній Раді мають з’явитися досить глобальні зміни до Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність. Втілити їх у життя парламент має не пізніше червня.

Це випливає із Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2023 рік, затвердженого постановою від 07.02.2023 № 2910-IX. Текст цього документу з’явився на сайті парламенту, передає «Закон і Бізнес».

Так, згідно із п.322 розділу «Правова політика» Плану, передбачається, що народні депутати мають підготувати проект Закону про внесення змін до Закону України про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Головним комітетом ВР визначається Комітет з питань правової політики. Як суб’єкт ініціативи значаться народні депутати (без уточнення прізвищ). Строк підготовки – березень, ухвалення – ІІ квартал 2023 року.

Замість обґрунтування необхідності прийняття та очікуваних результатів (обов’язкова графа Плану) чомусь значиться предмет законопроекту: «Удосконалення правового регулювання у сфері адвокатури, посилення гарантій адвокатської діяльності, вдосконалення порядку доступу до адвокатської професії та удосконалення процедури притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності».

«Не зовсім зрозуміло, що викликало потребу чергового «покращення» законодавства. Адже профільна організація, якою є Національна асоціація адвокатів України, жодних глобальних змін не анонсувала, - говорить адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир. – А ігнорування професійної спільноти у цьому питанні, як ми знаємо, не відповідає європейським стандартам та цінностям, до яких прагне наша країна».

Юрист переконаний, що реформуванням інституту, модель якого за десять років роботи не зазнала

змін, і який працює навіть в умовах воєнного стану, можна лише зашкодити інтересам правосуддя. «Зверніть увагу: від часу ухвалення закону у 2012 році до нього було внесено лише 10 точкових змін, що переважно пов’язані із ухваленням інших законів (тобто, не стосуються суті роботи адвокатів та органів самоврядування). Більше того, навіть в умовах воєнного стану адвокатам вдалося самотужки (без допомоги держави, без законодавчих змін) переформатувати свою роботу, забезпечивши дотримання конституційного принципу права кожного на професійну правничу допомогу. А раз так, то українську модель адвокатури можна назвати достатньо якісною, стабільною. Вона дійсно забезпечує незалежність адвокатури від держави, - вважає В.Богатир. – І можливо останнє більше всього і непокоїть окремих політиків та можновладців».

Нагадаємо, нещодвано представник Офісу Генпрокурора Олексій Донський поклав значну частину відповідальності за малу кількість обвинувальних вироків у справах Майдану на суддів та адвокатів. Чиновник висловив думку, що адвокати вдало користуються недосконалістю КПК та затягують судові процеси. Тому необхідні зміни до кодексу поки не спливли строки давності у багатьох кримінальних провадженнях.

Також В.Богатир попереджає про надто широкий предмет майбутнього проекту змін. «Фактично у затвердженому плані передбачили зміни до всіх розділів нашого закону: досить абстрактне «правове регулювання у сфері адвокатури», куди можна вкласти увесь закон, посилення гарантій діяльності, кваліфікаційні та дисциплінарні процедури. По факту ми можемо отримати зворотній ефект – підпорядкування інституту державі, схиляння до співпраці із обвинуваченням заради благих цілей, переслідування неугодних адвокатів», - резюмував експерт.

https://zib.com.ua

FaLang translation system by Faboba