21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.Вже у березні цього року у Верховній Раді мають з’явитися досить глобальні зміни до Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність. Втілити їх у життя парламент має не пізніше червня.
Це випливає із Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2023 рік, затвердженого постановою від 07.02.2023 № 2910-IX. Текст цього документу з’явився на сайті парламенту, передає «Закон і Бізнес».
Так, згідно із п.322 розділу «Правова політика» Плану, передбачається, що народні депутати мають підготувати проект Закону про внесення змін до Закону України про адвокатуру та адвокатську діяльність.
Головним комітетом ВР визначається Комітет з питань правової політики. Як суб’єкт ініціативи значаться народні депутати (без уточнення прізвищ). Строк підготовки – березень, ухвалення – ІІ квартал 2023 року.
Замість обґрунтування необхідності прийняття та очікуваних результатів (обов’язкова графа Плану) чомусь значиться предмет законопроекту: «Удосконалення правового регулювання у сфері адвокатури, посилення гарантій адвокатської діяльності, вдосконалення порядку доступу до адвокатської професії та удосконалення процедури притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності».
«Не зовсім зрозуміло, що викликало потребу чергового «покращення» законодавства. Адже профільна організація, якою є Національна асоціація адвокатів України, жодних глобальних змін не анонсувала, - говорить адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир. – А ігнорування професійної спільноти у цьому питанні, як ми знаємо, не відповідає європейським стандартам та цінностям, до яких прагне наша країна».
Юрист переконаний, що реформуванням інституту, модель якого за десять років роботи не зазнала
змін, і який працює навіть в умовах воєнного стану, можна лише зашкодити інтересам правосуддя. «Зверніть увагу: від часу ухвалення закону у 2012 році до нього було внесено лише 10 точкових змін, що переважно пов’язані із ухваленням інших законів (тобто, не стосуються суті роботи адвокатів та органів самоврядування). Більше того, навіть в умовах воєнного стану адвокатам вдалося самотужки (без допомоги держави, без законодавчих змін) переформатувати свою роботу, забезпечивши дотримання конституційного принципу права кожного на професійну правничу допомогу. А раз так, то українську модель адвокатури можна назвати достатньо якісною, стабільною. Вона дійсно забезпечує незалежність адвокатури від держави, - вважає В.Богатир. – І можливо останнє більше всього і непокоїть окремих політиків та можновладців».
Нагадаємо, нещодвано представник Офісу Генпрокурора Олексій Донський поклав значну частину відповідальності за малу кількість обвинувальних вироків у справах Майдану на суддів та адвокатів. Чиновник висловив думку, що адвокати вдало користуються недосконалістю КПК та затягують судові процеси. Тому необхідні зміни до кодексу поки не спливли строки давності у багатьох кримінальних провадженнях.
Також В.Богатир попереджає про надто широкий предмет майбутнього проекту змін. «Фактично у затвердженому плані передбачили зміни до всіх розділів нашого закону: досить абстрактне «правове регулювання у сфері адвокатури», куди можна вкласти увесь закон, посилення гарантій діяльності, кваліфікаційні та дисциплінарні процедури. По факту ми можемо отримати зворотній ефект – підпорядкування інституту державі, схиляння до співпраці із обвинуваченням заради благих цілей, переслідування неугодних адвокатів», - резюмував експерт.