Агентство з розшуку та менеджменту активів щойно відзвітувало про рекордні результати своєї діяльності. Та чи відповідають цифри реальності? Аудитори фіксують системні порушення, мільйонні збитки та неефективність, що підриває саму ідею перетворення арештованого майна на ресурс для держави.
У звітах все добре
АРМА рапортує, що з кожним роком працює все краще. У 2024 році Нацагентство «забезпечило рекордні результати», в тому числі в управлінні арештованими активами. «Ми перетворили арештоване майно на ресурс, що працює на державу. І довели — система працює. Прозоро і результативно», — заявила голова АРМА Олена Дума під час презентації останнього звіту.
У звіті про діяльність, який відповідно до ст. 12 Закону «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» був оприлюднений 15 квітня, повідомляється, що попри складну економічну ситуацію в умовах воєнного стану, протягом 2024 року управителями отримано доходи від управління активами у сумі 2 962 118,11 тис. грн, що на 175,36 % більше у порівнянні з 2023 роком. До державного бюджету, за результатами управління активами, скеровано 1 145 739,52 тис. грн, що на 964,49 % більше у порівнянні з 2023 роком.
При цьому на збереження економічної вартості арештованих активів управителі, відібрані АРМА, витратили близько 1 870 918,02 тис. грн, що на 24,27 % більше у порівнянні з 2023 роком. Йдеться про витрати на охорону та страхування активів, їх ремонт, оплату праці персоналу, забезпечення комунальними послугами тощо. В Нацагентстві пояснюють, що ці видатки дозволяють підтримувати активи у належному стані та використовувати їх за функціональним призначенням під час дії арешту.
До того, відомство взялося контролювати управителів. Було здійснено 323 заходи контролю за ефективністю управління активами, з яких 313 у формі камеральних перевірок (перевірки проведення комплексу заходів з управління активом у приміщенні АРМА) та 10 заходів контролю у формі виїзних перевірок (безпосередньої перевірки проведення комплексу заходів з управління активами в місці його перебування та/або місці управління ним). І вперше за часи роботи АРМА у 2024 році винесено 8 приписів управителям активами щодо порушення вимог законодавства з питань, пов’язаних з веденням обліку та управлінням активами.
На папері все виглядає просто чудово! Але до таких показників слід ставитися дуже обережно. І от чому.
Плутанина з обліком
Наприкінці 2024 року Рахункова палата затвердила свій звіт щодо АРМА - про результати аудиту відповідності використання коштів державного бюджету та управління активами (рішення від 25.12.2024 №59-1). І хоча він охоплює період діяльності Нацагентства протягом 2022 року – І півріччя липня 2024 року, здається цей документ викриває системні проблеми діяльності і викликає сумнів у доброчесності чиновників та достовірності даних АРМА.
Насправді доля арештованих активів, якими опікується АРМА не така вже й значна. Станом на 30 червня 2024 року було відомо про 100447 ухвал суду щодо накладення арешту на активи у межах кримінальних проваджень. І лише 1195 ухвал (1,1 %) передбачали передачу активів в управління АРМА. З ухвал щодо передачі активів відповідні звернення прокурора були щодо 1146 ухвал (95,7%), тобто майже 5% ухвал залишаються без виконання.
Так, протягом 2022 - I півріччя 2024 року було прийнято 684 ухвали, загальна вартість активів за якими становила понад 51,5 млрд. гривень. Із зазначеної кількості прийнято активів на виконання за 135 ухвалами на суму 12,1 млрд. Тобто, 549 ухвал не виконано, а понад 39,4 млрд. грн. відомством не було прийнято в управління. А це означає, що за цими ухвалами не забезпечуються надходження до державного бюджету.
Прикметно, що через невизначеність порядку взаємодії АРМА з правоохоронними органами, навіть існує суттєва розбіжність між даними агентства та інформацією, наданою Офісом Генерального прокурора, щодо активів, прийнятих в управління АРМА.
Аналізуючи причини такого стану, у Рахунковій палаті відзначили, що з часу утворення агентства так і не було створено цілісної системи управління активами.
Облік переданих Агентству активів (крім грошових) на мільярди гривень здійснювався без відображення у регістрах бухгалтерського обліку. Управлінський облік здійснюється на базі створеного Агентством Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні (ЄДРА). І він не містить повної і достовірної інформації про вартість та узагальнену характеристику кожного активу.
І хоча Міністерство фінансів у зв’язку із цим неодноразово надавало рекомендації, АРМА жодного разу протягом понад чотирьох років не ініціювало та не подавало на погодження Мінфіну проект нормативно-правового акту з метою врегулювання порядку ведення бухгалтерського обліку арештованих активів, переданих агентству в управління.
Відтак Рахункова палата зробила висновок, що облік переданих АРМА активів (крім грошових) на мільярди гривень здійснювався без відображення у регістрах бухгалтерського обліку, що ставило під сумнів достовірність даних про їх оцінку та збереженість. За таких обставин ухвалені учасниками процесу організаційно-управлінські рішення спричиняли безсистемність та непослідовність дій.
Лише в грудні 2024 року під час завершення аудиту АРМА наказом від 04.12.2024 № 542 внесло зміни до облікової політики. Таким чином, вперше за 8 років з початку створення АРМА запровадило відображення у відповідних регістрах бухгалтерського обліку усіх активів, які передаються в управління АРМА.
Проблеми управління
У Рахунковій палаті звернули увагу, що недостатність організаційно-управлінських рішень в умовах невідповідності нормативно-правового забезпечення та незабезпечення дієвого і всеохоплюючого контролю не сприяли ефективності управління активами, а недосконалість процедури реалізації активів призводила до суттєвого заниження їх вартості.
Як наслідок, втрачено можливості для отримання державою доходу, розрахунково, в сумі 850,6 млн грн (у 2022 році — 362,0 млн грн, у 2023 році — 461,0 млн грн, у 2024 році — 27,6 млн грн) від здійснених уповноваженими органами заходів із боротьби з корупцією, економічною та іншою злочинністю.
Водночас державні аудитори відзначили тенденцію до збільшення надходжень до державного бюджету від управління активами. У 2022 році — 34,8 млн грн, у 2023 році — 101,8 млн грн, у І півріччі 2024 року — 296,5 млн гривень. 19 грудня 2024 року АРМА надала Рахунковій палаті оперативну інформацію, за якою надходження від управління активами становили 1127,1 млн гривень. Але й таку тенденцію треба сприймати з похибкою.
Адже дані управлінського обліку АРМА не збігаються із даними моніторингу Нацагентства про надходження до державного бюджету коштів від управління активами, проведеного Державною казначейською службою України.
За 2022 рік - І квартал 2024 року відхилення складали відповідно 5,3 млн., 5,9 млн. та 146,95 млн. гривень. Не володіння повною і достовірною інформацією унеможливлює здійснення АРМА подальшого контролю за ефективністю управління переданими активами, - робить з цього висновок Рахункова палата. - А недостатність контролю за ефективністю управління переданими активами (за третиною договорів управління) призвела до недоотримання очікуваного результату від управління активами (економічної вигоди або прогнозованого доходу), розрахунково, в сумі 74,8 млн грн, що створювало передумови для зменшення економічної вартості цих активів.
На підтвердження цьому твердженню державні аудитори наводять кілька прикладів щодо виконання умов договорів з окремими управителями активів.
Кейс ТЕЦ
Згідно з наявною у АРМА звітністю управителя за 2022–2023 роки та перше півріччя 2024 року, діяльність з управління майновим комплексом ТОВ «Енергія — Новий Розділ» за договором управління від 19.11.2019 № 5180 (за 2022 рік чистий збиток — 161,8 млн. грн, за 2023 рік — 126,8 млн. грн, за І півріччя 2024 року — 59,3 млн. грн.).
Зокрема майнові комплекси Новороздільської та Новояворівської теплоелектроцентралей, були арештовані у зв’язку з розслідуванням щодо отримання природного газу за пільговим тарифом у 2013–2017 роках.
Спочатку управителем виступало ПП «Гарант Енерго М», однак після оцінки підготовки підприємства до опалювального сезону 2019/20 років було прийнято рішення про припинення дії відповідних договорів. Надалі, з огляду на необхідність забезпечення стабільної роботи об’єкта, Тендерний комітет АРМА обрав нового управителя — ТОВ «Нафтогаз Тепло». При цьому відбір проходив за так званою переговорною процедурою. Аби застосувати спрощений порядок, довелося лякати можливістю виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру та ухвалювати окреме Розпорядження Кабміну №1040-р від 06.11.2019, яке містить ознаки зловживання службовим становищем осіб які його готували та приймали.
За даними звітності, після передачі підприємств в управління, їхня діяльність супроводжувалася фінансовими втратами. Сумарний чистий збиток за останні 2,5 роки склав 348 млн грн або 273,2%.
Крім того, у звіті Рахункової палати зазначено, що відповідно до умов договору управитель мав перераховувати до державного бюджету 75% доходу від управління активами (за вирахуванням податків та зборів). За результатами контролю за ефективністю управління активами у травні, липні та вересні 2023 року було зафіксовано перевищення доходів над витратами (на 7,8 млн, 5,6 млн і 250,6 тис грн відповідно). Водночас аудитори звернули увагу, що не було забезпечено виконання умов договору щодо перерахування управителем до державного бюджету, розрахунково на суму 10,27 млн грн.
Аналогічна ситуація була виявлена і по іншим трьом договорам, укладеним з управителем ТОВ «Нафтогаз-Тепло». За даними звітності, доходи від управління за цими договорами перевищили витрати на 84,3 млн грн, а до державного бюджету, за розрахунками, не було перераховано 63,2 млн грн.
Кейс Моршинської
Виконання умов договору з управителем ТОВ «Карпатські мінеральні води» супроводжувалося низкою складнощів та публічних скандалів щодо передачі активів конкурентам з офшорною складовою корпоративної власності.
Нагадаємо, у червні 2022 року Бюро економічної безпеки ініціювало арешт корпоративних прав IDS Ukraine (власник бренду) через наявність серед акціонерів підсанкційних осіб.
У листопаді цього року Шевченківський районний суд Києва передав арештовані активи IDS Ukraine в управління АРМА. У лютому наступного року агентство оголосило конкурс, а вже у березні його переможцем стали «Карпатські мінеральні води». IDS Ukraine одразу заявила про порушення законодавства при передачі активів в управління, зокрема відсутність оцінки активів та дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію. Експерти Transparency International Ukraine також звернули увагу на окремі процедурні питання під час відбору управителя та загальну непридатність такої моделі управління.
Згодом Антимонопольний комітет України дійшов висновку, що існує ризик монополізації ринку та обмеження конкуренції у сегменті питної та мінеральної води. У зв’язку з цим 2 квітня 2025 року АРМА розірвало договір з ТОВ «Карпатські мінеральні води» та оголосило про початок ринкових консультацій і проведення нового оцінювання активу.
На думку голови Комітету ВР з питань антикорупційної політики Анастасії Радіної, основна причина провалу полягала в тому, що АРМА передало «Моршинську» в управління безпосередньому конкуренту — компанії, що виробляє «Карпатську джерельну». Між іншим, аналогічної по своїй суті помилки Нацагентство припустилося і у справі ТЕЦ, адже активи були передані в управління дочірній компанії Нафтогазу, що значиться потерпілим у кримінальній справі, у якій і були арештовані активи.
За інформацією Рахункової палати, у зв’язку з тим, що активи не були належним чином передані, до Державного бюджету не було перераховано 1,1 млн. грн.
На сьогодні Мінюст вирішив «виправити» долю цього активу та звернувся до ВАКС з позовом про стягнення корпоративних прав на ці активи на підставі статті 5-1 Закону України «Про санкції». Розгляд цієї справи триває і можна припустити, що доля цього об’єкту буде вирішена із застосуванням санкційного механізму. І хоча на думку Міністерства юстиції позбавлення власності за Законом «Про санкції» не є експропріацією або націоналізацією – все це порушує право інвесторів на мирне володіння майном, передбачене Протоколом 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Цікаво також, що відповідно до Закону «Про АРМА», у разі здійснення управління активами у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі чи акцій, паїв управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи зобов’язаний погоджувати свої дії з власником таких активів. Однак на практиці через роз’яснення ухвали суду ця процедура була знівельована, як у випадку IDS Ukraine.
Кейс Гулівера
Також досить показовою (хоча вона і не потрапила до звіту РП) є ситуація навколо арешту активів столичного ТРЦ «Гулівер».
Навесні 2024 року журналісти програми «Схеми» оприлюднили розслідування щодо власника в центру в якому йшлося про його борги перед банками та придбання елітних автомобілів, попри фінансові труднощі.
У квітні Київський апеляційний суд наклав арешт на майно ТОВ «Три О», зокрема на ТРЦ площею у півтори сотні тисяч квадратних метрів у рамках кримінального провадження про ухилення від сплати податків. А Шевченківський районний суд передав «Гулівер» в управління АРМА, яке розпочало оцінку майна.
Вже на початку цього року на платформі Prozorro було проведено аукціон і обраний управитель ТОВ «БК «Міленіум», яке запропонувало найвигідніші умови для держави - 0,15% винагороди за управління. Інші учасники хотіли більше. У конкурсі брали участь Консорціум «Управляюча компанія «Еспланада» (просили 0,35%) і ТОВ «Алакор Сіті» (пропонували 0,49% винагороди).
Але у березні 2025 року з’ясувалося, що АРМА ухвалило принципове рішення - відхилити всіх трьох учасників конкурсу.
У відомстві ретельно перевіряло подані учасниками документи на відповідність вимогам тендерної документації, в тому числі технічної специфікації, кваліфікаційним вимогам та ін. І в ході опрацювання документації надіслало запити до правоохоронних та розвідувальних органів щодо перевірки причетності учасників до власника арештованого активу або країни агресора, або країн пов'язаних з країною-агресором. Очевидно відповіді виявилися невтішними. Хоча не зрозуміло, що заважало зробити це ще на етапі подання пропозицій, аби не витрачати дорогоцінний (у прямому сенсі) час.
Тепер Нацагентство готове до оголошення нового конкурсу. Зважаючи на те, що за результатами оцінки, вартість ТРЦ «Гулівер» була визначена на рівні 7,6 млрд. грн., залишається лише здогадуватися, які збитки зазнає держава щодня через неорганізованість процесу та неквапливість АРМА.
***
Таким чином, аналіз відкритих звітів та висновків незалежних органів свідчить про наявність певних розбіжностей між задекларованими досягненнями АРМА та фактичними результатами діяльності. Зокрема, у звітах Рахункової палати та Державної казначейської служби відзначаються випадки, коли фінансові показники, наведені у звітності агентства, не завжди підтверджені належним бухгалтерським обліком або відрізняються від даних інших державних органів.
Серед основних викликів, які фіксують аудитори та експерти, залишаються питання виконання судових рішень щодо передачі активів в управління, координації з правоохоронними органами, а також створення ефективної системи обліку. За інформацією з офіційних джерел, робота над розв’язанням цих питань активізувалася наприкінці 2024 року.
Окремі приклади управління такими активами, як теплоелектроцентралі, бренд «Моршинська» та ТРЦ «Гулівер», ілюструють складності, що виникають під час вибору управителів та організації процесу управління, що може призводити до фінансових втрат, невиконання зобов’язань з перерахування коштів до державного бюджету, а також впливати на конкурентне середовище на ринку.
У звітах Рахункової палати наголошується, що для підвищення ефективності управління арештованими активами необхідно вдосконалити організаційні та контрольні механізми, забезпечити прозорість і раціональне використання державного ресурсу.
Наприкінці 2023 року до керівного складу АРМА приєднався новий заступник Голови з питань європейської інтеграції — Грігол Катамадзе. У своїй відповіді АРМА залишила відкритими питання щодо відмови «нового українця» від грузинського громадянства, якого було призначено без дотримання процедури проведення конкурсу на посаду державного службовця категорії «А». Можливо відповіді на ці питання зможе надати Національне агентство України з питань державної служби під час здійснення наступних заходів контролю.
Наведене вчергове підтверджує торішні висновки Звіту Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) від 14.03.2024, зокрема щодо:
- залежність від політичного тиску, яка ставить під сумнів його незалежність;
- недостатньої прозорості і підзвітності АРМА;
- відсутності комплексного планування перед арештом активів;
- недостатньо чітких процедур конкурентного відбору менеджерів для управління арештованими активами;
- непрозорих та несправедливих процедур продажу арештованих активів і управління корпоративними правами;
- низької якості контролю за управлінням активами через брак експертизи;
- недостатньої точності даних у реєстрі арештованих активів.
Все це збільшує недовіру до цього органу та можливість його використання, як для політичного впливу і як механізм «перерозподілу» активів, а законодавчі ініціативи парламентарів виникають лише під тиском ЄС, коли мова йде програми фінансування.