• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

NEWS AND PUBLICATIONS

Застави на мільярди

У звітності ВАКС кошти від застав відображені як активи, що, на думку РП, не відповідає стандартам

Read more ...
Офіційно: дев’ять з десяти суддів ВАКС – безхатченки

Коли в Україні запрацював Вищий антикорупційний суд, служителям Феміди, які не мали житла у столиці, досить швидко придбали службові квартири та видали ордери на вселення. Таких виявилося 34 з 38-ми новопризначених суддів першої інстанції та Апеляційної палати.

Read more ...
Квартирне питання

Офіційно: кожні дев’ять із десяти суддів ВАКС — безхатченки

Read more ...
Юридичний імпорт

Хронічна залежність від іноземних радників коштує бюджету десятки мільйонів доларів

Read more ...
Скільки Україна платить іноземним фірмам за юридичні послуги

Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їх послуг з резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?

Read more ...
Міжнародне юридичне представництво України: аналіз співпраці з іноземними юридичними фірмами

Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їхніх послуг із резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?

Read more ...
Чому управління арештованими активами АРМА перетворюється на їх експропріацію?

Агентство з розшуку та менеджменту активів щойно відзвітувало про рекордні результати своєї діяльності. Та чи відповідають цифри реальності? Аудитори фіксують системні порушення, мільйонні збитки та неефективність, що підриває саму ідею перетворення арештованого майна на ресурс для держави.

Read more ...
Чому в АРМА не сприймають модель посилення інституційної спроможності, запропоновану нардепами

Після ухвалення у першому читанні проєкт закону №12374-д щодо посилення інституційної спроможності АРМА наразився на гостру критику з боку керівника агентства Олени Думи: закон начебто може зашкодити всій антикорупційній інфраструктурі.

Read more ...
Боїться втратити контроль: юрист пояснив, чому голова АРМА Дума блокує реформу агентства

Голова Агентства з розшуку і менеджменту активів Олена Дума намагається заблокувати законопроєкт №12374-д про реформування системи управління арештованим майном, оскільки його ухвалення позбавить її впливу. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН заявив адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир.

Read more ...
Фіктивна Феміда або чому історія IP-суду стане пам’ятником хаотичності реформ в Україні

Вищий суд з питань інтелектуальної власності в Україні створено ще 2017 року, але він досі «перебуває на етапі формування». Усі суддівські посади залишаються вакантними, а єдиний співробітник установи щороку звітує про мінімальні видатки. Навіщо країні такий «паперовий» суд – задаються питанням навіть в Офісі Президента.

Read more ...

Про фінансування діяльності Офісу Генпрокурора в рамках міжнародної технічної допомоги ми поцікавилися безпосередньо у відомстві й у відповідь дізналися, що від початку війни (2014 рік) і до сьогодні існувало 42 проекти, частина з яких ще не завершена. Всі вони фінансуються іноземними урядами й організаціями, що викликає серйозне занепокоєння з точки зору дотримання конституційних принципів незалежності та суверенності правоохоронної системи нашої держави.

Аналіз цих документів виявляє системні порушення конституційних засад та профільного законодавства, що регулює діяльність прокуратури.

З відповіді ми дізнались, низку цікавих фактів, зокрема:

• кошти Офісу Генерального прокурора та обласним прокуратурам у межах вказаних проектів не надавалися;

• аналітична інформація про досягнуті результати проектів і документація про їх фінансування, в Офісі Генерального прокурора – відсутня;

• проекти фінансуються коштом іноземних урядів та міжнародних організацій, отже вони самостійно здійснюють відбір експертів та самостійно здійснюють аналіз ефективності роботи;

• здебільшого допомога здійснювалась у формі експертних консультацій, навчання, надання послуг та в окремих випадках – надання обладнання.

• інформація щодо вартості наданих послуг в Офісі Генерального прокурора – відсутня.

Попри твердження, що «грошові кошти Офісу Генерального прокурора та обласним прокуратурам не надавалися», документи вказують на отримання значної матеріальної допомоги у вигляді:

• автомобілів;

• комп'ютерної техніки та програмного забезпечення;

• меблів та устаткування;

• експертних консультацій та навчання, тощо.

Вартість такої допомоги не розкривається, що унеможливлює публічний контроль за масштабами зовнішнього фінансування.

Абсурд дійшов до того, що у своїй відповіді Офіс Генерального прокурора вказує, що «співпраця органів прокуратури в рамках проєктів міжнародної технічної допомоги сприяє уникненню додаткового навантаження на державний бюджет».

Тобто у своєму тяжінні до «чужих» грошей нинішні прокурори готові закривати очі на закріплені в Конституції України обов’язки діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України й неухильно їх додержуватись.

Конституційні передумови

У 2016 році було виключено Розділ VII [ПРОКУРАТУРА] з Конституції України, а разом з ним зникла й законність з правосуддя. Це вилучення відбулось при одночасному запровадженні масштабної зовнішньої підтримки від іноземних донорів і є ознакою глибокої інституційної кризи, яка призвела до деградації ключового правоохоронного органу.

Зміни до Конституції України 2016 року, які були спрямовані виключно на передвиборчі та підтримку політичного курсу тогочасного Президента України і його політичної сили – поглибили руйнацію всієї системи правосуддя та прокуратури.

Згодом це призвело до тяжких наслідків, зокрема сотні прокурорів звільнених внаслідок так званої «переатестації» і псевдореформи прокуратури, результати якої було знищено – або поновились через суд і отримали значну грошову компенсацію, або працюють в інших правоохоронних органах. Інший приклад, поточний т.в.о. Генпрокурора, строк повноважень якого сплинув сам собі продовжив повноваження, строк дії яких сплинув.

Правові колізії

Порядок залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги визначений постановою Кабміну від 15.02.2002 №153. В рамках цього механізму Україні вже були реалізовані й реалізуються проекти на сотні мільйонів доларів США.

Але ж така залежність прямо суперечить статті 3 Закону України «Про прокуратуру», яка встановлює засади діяльності прокуратури, зокрема:

• незалежність прокурорів, що передбачає гарантії від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу;

• недопустимість незаконного втручання прокуратури в діяльність органів влади;

• неухильне дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Стаття 5 цього ж закону однозначно вказує, що «функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами. Делегування функцій прокуратури, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається». І жодні «комісії» чи міжнародні «експерти» не мають втручатись у діяльність прокуратури.

Фактична ж ситуація вказує на системне порушення принципів закріплених у профільному законі, і зокрема призвело до:

• матеріальної залежності, отримання значних матеріальних ресурсів від іноземних донорів створило пряму залежність від зовнішнього фінансування, що підірвало інституційну самостійність прокуратури;

• експертної залежності, залучення іноземних експертів до розробки стандартних операційних процедур, проведення тренінгів та надання консультацій щодо розслідування — набули форм зовнішнього впливу на правозастосовну практику;

• політичної залежності, проекти, спрямовані на «підтримку реформи кримінальної юстиції», «посилення режиму боротьби», «цифрову трансформацію» стали інструментами зовнішнього формування кримінальної політики держави, тобто перебираються не лише функції прокуратури, а й Мінюсту в частині формування правової політики держави.

З точки зору державницького підходу, така ситуація створила ряд системних загроз:

• порушення суверенітету, функції прокуратури — є невід'ємною частиною державного суверенітету. Зовнішнє фінансування та так званий «експертний» вплив створили механізми прихованого зовнішнього управління правоохоронною системою;

• конфлікт інтересів, співпраця з іноземними донорами створює приховані зобов'язання, що конфліктують з національними інтересами України;

• інституційну слабкість, замість розбудови самодостатньої національної системи прокуратури відбулось формування моделі залежного органу, нездатного функціонувати без зовнішньої підтримки.

• руйнацію елементів державного управління, в окремих випадках подібна залежність призвела до порушення законодавства про прокуратуру та зловживань керівництва.

Для відновлення конституційних засад функціонування прокуратури як незалежного державного органу необхідно відновити конституційний статус прокуратури, здійснювати фінансування прокуратури виключно з державного бюджету України з відмовою від будь-якого іноземного фінансування, провести незалежний аудит усіх отриманих матеріальних цінностей від іноземних донорів з оцінкою їх впливу на незалежність прокуратури, захисту інформації яка зберігається на отриманому обладнанні, розробити чіткі законодавчі механізми контролю за міжнародним співробітництвом органів прокуратури, що виключатимуть можливість зовнішнього впливу та забезпечити виконання функцій прокуратури виключно прокурорами, без делегування або фактичного перебрання цих функцій іноземними «експертами».

Ситуація, що склалася навколо зовнішнього фінансування органів прокуратури, є наочним прикладом інституційної кризи.

Державницький підхід до розбудови прокуратури вимагає відновлення її незалежного статусу та припинення практик, що створюють механізми зовнішнього впливу на формування та реалізацію правової політики держави.

https://ukranews.com

FaLang translation system by Faboba