Аби бути громадянином України, у більшості випадків необхідно мати якийсь зв’язок із нашою країною (народитися тут або походити, мати батьків-громадян тощо). Втім іноді українцем можна стати, не маючи жодного стосунку до неньки. Рішення в таких випадках ухвалює Президент. Йдеться про таку підставу набуття статусу, як прийняття до громадянства.
Умови набуття
Іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх заявою прийняті до громадянства України у разі подання заяви і виконання певної сукупності умов. Вони визначені у ст. 9 Закону «Про громадянство»:
- визнання і дотримання Конституції та законів України, що засвідчується особою у поданій в установленому порядку заяві про прийняття до громадянства України;
- знання основ Конституції, історії України.
- подання декларації про відсутність іноземного громадянства або зобов’язання припинити іноземне громадянство;
- безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п’яти років;
- отримання дозволу на імміграцію;
- володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування;
- наявність законних джерел існування.
Водночас деяким претендентам умови спростили. Це стосується, наприклад, осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, проходять військову службу у Збройних Силах України та нагороджені державною нагородою, прийняття яких до громадянства становить державний інтерес. Їм не треба проживати на території країни, отримувати дозвіл на імміграцію та доводити законні джерела існування. Цікаво, що до жовтня 2023 року їм також не треба було володіти державною мовою, а умови знання Конституції та історії взагалі не існувало.
У будь-якому випадку до громадянства не приймуть осіб, що вчинили злочин проти людства чи здійснювали геноцид, засуджених в Україні за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави, або вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином.
Заяви про прийняття до громадянства розглядає комісія, а остаточне рішення приймає Президент. Саме з дати видання відповідного Указу особа вважається громадянином України.
Статистичний зріз
Попри повномасштабне вторгнення, чимало іноземців та апатридів усе ж бажають набути громадянство України. Кому цікавий правовий зв’язок із воюючою країною у вигляді взаємних прав і обов’язки, — про це у своїй відповіді на наш запит повідомила Державна міграційна служба, що обліковує усі подібні випадки.
Аналіз цифр дає можливість здійснити кілька спостережень.
(для перегляду натисніть на зображення)
Зрозуміло, що за час активної фази війни потік суттєво скоротився (дивись інфографіку). Починаючи з 2022 року до липня 2024-го, указами Президента до громадянства було прийнято усього 270 осіб. При цьому лише одна — у 2023-му. Можливо тому, що саме цього року у публічній площині активно обговорювалися випадки, пов’язані із наданням громадянства іноземцям (іноді приховано) із сумнівною репутацією. Водночас жодного контролю в ухваленні політичних рішень не було. Саме цього року був змінений закон, який запровадив нові вимоги.
Сплески активності появи нових громадян приходяться на завершення каденцій гарантів (відповідно 2014 і 2019 роки). Можна припустити, що на виході вони стають зговірливими.
П’ятий Президент Петро Порошенко був щедрішим, аніж його наступник і чинний Президент Володимир Зеленський. Якщо не брати до уваги роки виборів, то п’ятий Президент в середньому приймав до громадянства 936 осіб на рік, шостий — лише 132, тобто в сім разів менше.
За країнами, звідки за волею Президента походять нові громадяни в умовах війни, беззаперечним лідером є росія. Саме росіяни складають чверть від усіх іноземців (усього 70), кому дарували громадянство України. Друге місце посідає Вірменія (40 осіб, 14,8%), третє — білорусь (20 громадян, 7,4%), та Азербайджан (19 осіб, 7%).

21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.