21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.З 6 по 14 червня Міжнародний суд ООН проведе публічні слухання у справі України проти Росії, що стосується застосування Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
Слухання відбудуться у Палаці миру в Гаазі, повідомляється на офіційному сайті суду, передає «Закон і Бізнес».
Нагадаємо, 16 січня 2017 року Україна подала заяву про порушення справи проти Російської Федерації щодо ймовірних порушень згаданих конвенцій.
Зокрема, Україна стверджує, що РФ з 2014 року порушує свої зобов'язання, оскільки ініціювала та підтримує збройне повстання проти української влади на сході України, а також створила атмосферу насильства та залякування національних меншин в Автономній Республіці Крим.
Україна просить Суд визнати факт порушення РФ своїх зобов'язань за Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, зобов'язати її виконати ці зобов'язання та відшкодувати шкоду, заподіяну Україні.
19 квітня 2017 року Суд ухвалив рішення про застосування тимчасових заходів. Серед іншого, РФ мала:
а) утримуватися від обмежень кримськотатарської громади мати свої представницькі інститути, включаючи Меджліс;
б) забезпечити доступність освіти українською мовою.
8 листопада 2019 року Суд виніс рішення щодо попередніх заперечень проти юрисдикції Суду та прийнятності заяви, поданих Російською Федерацією. Суд дійшов висновку, що він має юрисдикцію розглядати скарги, подані Україною на підставі конвенцій, і відхилив заперечення РФ. Письмове провадження у справі було завершене 19 січня 2023 року у зв’язку із поданням Російською Федерацією відзиву на позов.
На боці української сторони спору, крім представників уряду, Міністерства закордонних справ, Служби безпеки та інших державних службовців, також чимало закордонних консультантів, науковців та адвокатів з міжнародної юридичної фірми Covington & Burling LLP. Росію захищає також чималий список чиновників. З юридичної сторони підтримку надає національне адвокатське бюро «Іванян та партнери».
«У зв’язку із цією справою виникає комплекс питань, переважно пов’язаних із відповідачем у цій справі, - говорить заслужений юрист України, адвокат Володимир Богатир. – По-перше, чи буде далі брати участь у цьому процесі Російська Федерація. По-друге, що є найголовнішим: як буде приводитися у виконання рішення суду. Зважаючи, що РФ напевно не визнає це рішення, друге питання фактично переводиться у площину «за рахунок чого» виконуватиметься майбутнє рішення. Рада Безпеки ООН, яка мала б стати гарантом забезпечення виконання рішення вочевидь буде заблокована».
В.Богатир також убачає інтерес у цій справі в тому, що рішення може стати певною мірою прецедентним для інших міжнародних процесів та позовів, в тому числі, у Європейському суді з прав людини, Міжнародному кримінальному суді, Міжнародному трибуналі з морського права, арбітражних трибуналах та навіть інвестиційних арбітражах. «Позиція Міжнародного суду ООН може стати юридичною основою для кваліфікації дій у подібних справах, причому не лише у спорах між Росією та Україною» – вважає адвокат.
Довідково: Міжнародний суд ООН є головним судовим органом Організації Об'єднаних Націй. Він був заснований Статутом ООН у червні 1945 року і розпочав свою діяльність у квітні 1946 року. Суд складається з 15 суддів, які обираються на дев'ятирічний термін Генеральною Асамблеєю та Радою Безпеки Організації Об'єднаних Націй. Резиденція Суду знаходиться в Палаці миру в Гаазі (Нідерланди). Суд виконує подвійну роль: по-перше, вирішує спори, передані йому державами (рішення мають обов'язкову силу і не підлягають оскарженню сторонами); по-друге, надає консультативні висновки з правових питань, переданих йому уповноваженими органами та установами системи Організації Об'єднаних Націй.
https://zib.com.ua