Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.
Як «посилення захисту» може зруйнувати конституційні гарантії
Переважна більшість реформаторських декларацій у кримінально-правовій сфері відкривається посиланням на презумпцію невинуватості та принцип змагальності. Водночас дані Державної судової адміністрації (ДСА) засвідчують, що максима in dubio pro reo в Україні переважно лишається декларативною, а не повсякденною судовою реальністю. З 2008 по 2024 рр. частка осіб, виправданих судами першої інстанції, коливалася поблизу одного відсотка і лиш інколи підіймалася вище цієї позначки. 
Адвокат Володимир Богатир у колонці «Української правди» критикує подекуди декларативне дотримання принципів «презумпції невинуватості» й змагальності в кримінальних процесах, констатуючи глибинну кризу вітчизняної судової системи.
Под «занавес» ушедшего года был подписан новый Закон Украины «О государственной службе», который должен обеспечить новое качество государственной службы. В тоже время, в Госбюджет на этот год прокралась норма, которая переносит на 1 января 2017 начало работы электронной системы подачи и обнародования деклараций лиц, уполномоченных на выполнение функций государства или местного самоуправления в соответствии с требованиями Закона Украины «О предотвращении коррупции».Однако, в соответствии с Планом действий по либерализации ЕС визового режима для Украины был предусмотрен запуск полноценной работы в этом году всех антикоррупционных органов.
С целью внедрения уже в этом году электронной системы подачи и обнародования деклараций в парламенте зарегистрирован законопроект № 3755 о внесении изменений в Закон Украины «О предотвращении коррупции», который должен отменить нормы об ограничении времени начала работы новой системы финансового контроля. Рассмотрение этого законопроекта назначено уже на завтра.
Заслуженный юрист Украины Владимир Богатырь, к.ю.н., управляющий партнер АО «Богатырь и партнеры», прокомментировал «Юридической практике» ситуацию с грядущей реформой госслужбы так:
«Несмотря на то, что полноценное внедрение требований нового закона потребует значительное время и формирование практики его применения после вступления Закона в силу, в целом я позитивно отношусь к его принятию. На мой взгляд, Закон позволил разделить политические и административные должности, повысил квалификационные требования к кандидатам на должности, частично решил вопрос политической зависимости чиновников. Поскольку проведение и внедрение реформ полностью зависит от армии чиновников, надеюсь, что с мая этого года мы увидим позитивные изменения.
Очевидно, что парламентские манипуляции с текстом Госбюджета 2016 года отразили неготовность провластных элит к следованию принципам прозрачности заложенных самим же законодателем в новом законе. Например, обнародованные результаты служебного расследования проведенного относительно лондонских квартир и компаний одного из руководителей государственных органов свидетельствуют сегодня о невозможности эффективного расследования подобных фактов. Мне очень импонирует опыт назначения наших коллег адвокатов в органы государственной власти и их избрание в законодательный орган от различных политических сил, однако вызывает непонимание наличие во власти чиновников с весомым стажем государственной службы и не менее весомыми активами вне Украины.
Остановлюсь еще на одном примере, вызывающем опасения, так статус государственного служащего теряют сотрудники аппаратов судов, что лишает как требований к ним предусмотренных действующим законом, так и социальных гарантий.
Безусловно, реформа государственной службы назрела. Считаю, что начинаться она должна с надлежащей оплаты государственных служащих, высоких требований к профессиональным качествам и обязательному декларированию доходов и трат.
Надеюсь что средства, которые будут получены от Европейского Союза на поддержку этой реформы, будут направлены на решение этих задач, а бурная политическая деятельность госслужащих уйдет в прошлое. Даже если принятый закон не разрешит всех поставленных задач, то, несомненно, даст позитивный импульс в развитии государственной службы».