Пересічні українці та правоохоронці сприймають повідомлення особі про підозру як розкриття злочину, а застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою — як покарання. Тож потрапляння когось до списків Інтерполу також примушує всіх забути про презумпцію невинуватості. Але насправді усе не так сумно.
Міністерство юстиції України, хоча і складається переважно з юристів, для супроводження судових суперечок за кордоном (як і інші державні органи) залучає іноземних консультантів. Ті, аби зрозуміти нашу специфіку, винаймають українські юридичні фірми. Як працює ця система і скільки вона коштує державному бюджету?
Юридичні радники для проектів Мін’юсту: хто вони, скільки коштують
Витрати на зовнішніх юридичних радників зі Сполучених Штатів Америки, які залучаються Кабінетом Міністрів України по лінії Міністерства закордонних справ, суттєво перевищують зарплатний фонд штатних юристів цього органу. Про це свідчить інформація, викладена у листі МЗС від 04.04.2023 №72/13-091-38012 (є в розпорядженні редакції), надісланий у відповідь на запит адвоката Володимира Богатиря щодо юридичних радників, які залучались урядом України у 2019-2023 роках.
Абсолютні цифри, зібрані за підсумками року, говорять про зміст роботи державного органу набагато більше, ніж сотні випущених релізів про проведені заходи, підписані меморандуми, затверджені плани розвитку і красномовні заяви керівництва. Тож, аби сформувати уявлення про наслідки антикорупційної реформи, ми попросили у ВАКС окремі показники.
Національна асоціація адвокатів України направить звернення до Офісу Генерального прокурора, Ради суддів України, Вищої ради правосуддя, Ради адвокатських та правничих товариств Європи (ССВЕ), Генеральної Асамблеї ООН з проханням вжити заходи реагування щодо порушення прав адвокатів у зв’язку з невиконанням правоохоронними органами судових рішень. Відповідне рішення ухвалила Рада адвокатів України на своєму засіданні 5 серпня.
Приводом для цього стало звернення члена Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ Пеліхоса Є.М. в інтересах адвоката Богатиря В.В., в якому йдеться про те, що працівниками Офісу Генерального прокурора та ДБР системно порушуються права захисників.
Серед низки порушень заявник звернув увагу на грубе нехтування працівниками правоохоронних органів судових рішень, якими зобов’язано сторону обвинувачення здійснити певні процесуальні дії (розглянути клопотання захисників Богатиря В.В. в порядку передбаченому чинним КПК України, допустити захисників Богатиря В.В. до здійснення захисту та участі у кримінальному провадженні тощо). На сьогоднішній день залишаються невиконаними понад 32 ухвали слідчих суддів.
«Тобто, уповноважені особи Офісу Генерального прокурора та слідчі Центрального апарату Державного бюро розслідувань з моменту складання повідомлення про підозру вчиняють активні дії, якими перешкоджають захисникам Богатиря В.В. здійснювати захист свого підзахисного шляхом невизнання їх стороною у кримінальному провадженні та не допускають до матеріалів провадження, таким чином порушуючи основну засаду судочинства та конституційне право адвоката Богатиря В.В. на захист, що також є свідченням прямого порушення положень передбачених пунктом 19, 21 Основних принципів, що стосуються ролі юристів», - зазначено у рішенні.
РАУ вважає, що такі дії працівників правоохоронних органів свідчать про недотримання ними загальнообов’язкових принципів та засад здійснення кримінального судочинства, Конституції України та міжнародних правових актів.
«Враховуючи зазначені обставини, Рада адвокатів України прийшла до висновку, що наведені вище факти у своїй сукупності та правовому зв’язку свідчать про те, шо працівниками правоохоронних органів порушуються норми Конституції України, Кримінального процесуального законодавства, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та міжнародного законодавства, зокрема статті 6, 8 Конвенції по захисту прав людини і основних свобод (1950 року)», - йдеться у рішенні.
У рішенні детально описані статті Конституції України та чинного законодавства, які, на думку членів РАУ, були порушені працівниками правоохоронних органів щодо адвоката Богатиря В.В., а також наведені приклади з практики ЄСПЛ щодо недопустимості переслідування та утисків представників юридичної професії.
Відповідне звернення до українських та міжнародних інституцій НААУ планує направити найближчим часом.
РІШЕННЯ № 47 Про звернення до українських та міжнародних інституцій з питань порушення прав адвокатів у зв’язку з невиконанням правоохоронними органами судових рішень опубліковано на сайті НААУ