Cтатистика та тенденції виконання запитів про видачу осіб
Європейський суд з прав людини оприлюднив щорічний звіт за 2025 рік. Статистика викликає серйозне занепокоєння щодо дотримання Україною конвенційних зобов'язань.
Євроінтеграція вимірюється не заявами, а здатністю держави працювати за стандартами належного врядування. Оцінювання SIGMA, яке Єврокомісія використовує у переговорному процесі, фіксує ці здатності у цифрах. Нещодавній аудит, проведений Рахунковою палатою, виявив недоліки, які можуть стати переговорними ризиками.
Інституційне моделювання повоєнного транзиту влади є важливим елементом внутрішньополітичного процесу підготовки до виборів.
Ситуація із визначенням розміру застав в Україні свідчить про системну кризу їх застосування. Таку позицію у коментарях «Комерсант Український» озвучили юристи та практикуючі адвокати.
У сучасному праві діє презумпція дійсності арбітражного рішення. Це так званий «золотий стандарт», закріплений Нью-Йоркською конвенцією 1958 року, який полягає в тому, визнання та виконання арбітражних рішень є правилом, а відмова – винятком.В органах прокуратури може бути втричі більше осіб з інвалідністю, ніж у середньому серед населення, а серед начальників – 38%.
На початку жовтня 2024 року в керівниці Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяни Крупи в робочому кабінеті виявили 100 тис. дол., медичні документи з ознаками підроблення, а також списки "ухилянтів" з прізвищами та фіктивними діагнозами.
Вдома в посадовиці вилучили 5,24 млн дол., 300 тис. євро, понад 5 млн грн, брендові прикраси, документи, які можуть вказувати на відмивання грошей через різні бізнес-проєкти. Після цього затримання керівництва регіональних МСЕК прокотилися всією країною.
ЕП одразу проаналізувала судові вироки і виявила, що попри десятки кримінальних справ (розслідуваних, доведених до суду і де є вирок) жоден член МСЕК з початку великої війни не сів за ґрати: більшість отримали або дуже м’які (штрафи по кілька десятків тисяч гривень), або умовні вироки.
Примітно, що зазвичай справи в судах старанно "розвалюють" прокурори через угоди про визнання винуватості в обмін на м’яке чи суто формальне покарання
Згодом з'ясувалося, що це може бути не просто так. Головний редактор видання "Цензор.Нет" Юрій Бутусов повідомив, що пів сотні прокурорів Хмельниччини на чолі з головою Олексієм Олійником оформили інвалідність у згаданої голови МСЕК та депутатки місцевої облради від партії "Слуга народу" Крупи.
В Офісі генпрокурора Андрія Костіна пообіцяли перевірити працівників не лише Хмельницької прокуратури, а й інших структурних підрозділів. 20 жовтня президент Володимир Зеленський вирішив призначити засідання РНБО і вимагав реакції правоохоронців щодо ситуації з МСЕК та оформленням фальшивих інвалідностей, зокрема прокурорами.
ЕП проаналізувала дані 8 070 декларацій, які змогла ідентифікувати за 2023 рік (за посадою чи місцем роботи, де зустрічається слово "прокуратура"). Усі декларації доступні у формі відкритих даних на сайті НАЗК. Облікова чисельність прокурорів на початок 2024 року становила близько 9,2 тис. осіб, тобто вибірка становить 87%.
Далі – просто факти.
За даними Держстату, на початку 2022 року в Україні налічувалося 2,72 млн осіб з інвалідністю або 6,6% від усього населення країни. Під час великої війни ця цифра зросла до 3 млн (7,5%).
Для порівняння ЕП відібрала близько 10 тис. декларації працівників інших силових органів (Нацполіція, БЕБ, НАБУ, ДБР) і перевірила частку осіб, яким призначена пенсія, що є однією з ознак наявності групи інвалідності. Серед працівників названих правоохоронних органів цей показник не перевищує 1,8%.
Натомість у прокуратурі кожен п’ятий вказав у декларації наявність пенсійних виплат. У того, що частка пенсіонерів-прокурорів більша, ніж у середньому в країні чи в інших силових органів, є пояснення.
Річ у тім, що працівники прокуратури мають законне право на пенсію за вислугу років незалежно від віку – у разі наявності 25 років вислуги, зокрема стажу роботи на посадах не менше 15 років. Розмір пенсії має становити 60% від суми місячної зарплати, але не більше десяти прожиткових мінімумів (29,2 тис. грн).
(Не) народні пенсії для народних обранців: як депутати виборюють собі спецпенсії
Штат органів прокуратури за останні десять років був зменшений вдвічі, а кількість їхніх пенсіонерів після початку великої війни збільшилася на 30%. Таке різке зростання не може бути пояснене органічною вислугою років, крім як оформленням групи інвалідності.
За даними співрозмовників ЕП з економічного блоку уряду, які побажали не згадувати їх через чутливість питання, лише близько 10% отримувачів пенсії за спеціальним законом "Про прокуратуру" отримують її за інвалідністю. Рядові прокурори лише в 19% декларацій вказали отримання пенсії, тоді як серед керівного складу (начальники та заступники начальників у прокуратурах) це зустрічається у 38% випадків.
Це число ще більше, якщо рахувати і членів родини, як у випадку з відстороненим прокурором Хмельниччини Олексієм Олійником.
Наявність пенсій і різке зростання їх кількості під час війни – питання не лише морально-етичне. На це у 2023 році знадобилися 288 млн грн. Середня пенсія працівника прокуратури – 199 тис. грн на рік або 16,6 тис. грн на місяць. А ще наявність пенсії за інвалідністю дає переваги під час працевлаштування та переміщення з посади на посаду і зменшує вірогідність звільнення, тож подолати цю проблему буде непросто.