Новини

 

Останнім часом вкрай актуальною стала тема міжнародної допомоги Україні. Точніше, один із її аспектів — корупційний. Щоб розібратися з допомогою партнерів у вигляді озброєння, Верховна Рада утворила навіть ТСК. Але допомога, що надається нашій країні, значно ширша і різноманітніша. Про це свідчать цифри.

Йдеться про давно наявний формат міжнародної технічної допомоги (МТД) — фінансових та інших ресурсів та послуг, що відповідно до міжнародних договорів України надаються партнерами з розвитку на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України.

Чинний сьогодні порядок її залучення, використання та моніторингу був затверджений більш як 20 років тому постановою Кабміну від 15.02.2002 № 153. І в рамках цього механізму в Україні вже були реалізовані і реалізуються сьогодні проєкти на десятки тисяч, сотні тисяч, мільйони і сотні мільйонів доларів США.

Отже, порядок визначає як процедуру залучення МТД, так і її використання та моніторингу, зокрема питання державної реєстрації, моніторингу проєктів (програм), акредитації виконавців, реєстрації представництва донорської установи в Україні тощо.

Показово, що, крім власне фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті або стипендій, МТД може також залучатись у вигляді:

  • будь-якого майна, необхідного для забезпечення виконання завдань проєктів (програм), яке ввозиться або набувається в Україні (чим не сьогоднішня допомога озброєнням?);
  • робіт і послуг (цілком може бути інструктаж чи навчання);
  • прав інтелектуальної власності.

У контексті вивчення питання контролю за використанням озброєння інтерес може становити процедура моніторингу. Він проводиться Секретаріатом Кабінету Міністрів України разом з бенефіціаром (відповідальний державний орган) та уповноваженими представниками партнера з розвитку (країна чи міжнародна організація, що стала донором).

Згідно з установленим порядком усі проєкти міжнародної технічної допомоги підлягають обов’язковій державній реєстрації, яка здійснюється Секретаріатом Кабміну. Тож ми вирішили поцікавитися в уряді, які саме проєкти МТД починаючи з 2014 року (коли фактично почалася війна з рф) були зареєстровані.

У відповідь отримали досить велику зведену таблицю, що містить дані стосовно назв проєктів, бюджету, термінів дії, реципієнтів, бенефіціарів та виконавців.

generic viagra onlinegeneric viagra soft 100mgviagra onlinebuy viagra online indiaviagrapure viagra online

Ключовими секторами, куди міжнародні донори спрямовували допомогу, були і залишаються: національна безпека і оборона, ядерна безпека, урядування та громадянське суспільство, охорона здоров’я, освіта і наука, енергетика та енергоефективність, банківський та фінансовий, аграрний сектори, регіональний розвиток, відновлення Донбасу та ВПО тощо.

Найбільшим донором для України є Сполучені Штати Америки. Іншими — Канада, ФРН, Швеція, Швейцарія, Японія, Туреччина, Данія, а також організації системи ООН, ЄБРР.

Звісно, охопити та проаналізувати в межах однієї статті всі проєкти не видається можливим. Тому ми наведемо кілька з них, що характеризують досить широку палітру допомоги: від дрібної у $12,5 тис. від США для МЗС України на протидію російській дезінформації або €22,5 тис. від ОБСЄ на інституційний розвиток Вищого антикорупційного суду у 2020 році (див. №№ 4434, 4436) до $281,7 млн фінансування надання Міноборони України військової техніки, майна та послуг США (програма була зареєстрована 19 січня 2022 року за № 4247 та розрахована до 2024 року).

Дійсно, найбільш щедрими, згідно з даними Кабміну, є пожертвування закордонних донорів у сектор національної безпеки та оборони. Ми нарахували принаймні шість зареєстрованих проєктів, пов’язаних зі сприянням безпеці в Україні, які спонсорувалися Сполученими Штатами із заявленою сумою більш ніж $100 млн (№№  3769, 4067, 4193, 4247, 4592, 4841). Реципієнтами в них зазначалися різні українські військові частини.

Також показово, що, крім згаданої вище, також 19 січня 2022 року окремо була зареєстрована ініціатива Президента США (програма PD 2021) на $260 млн, розрахована до жовтня 2022 року.

Програм з інших питань, які би перевищили планку у 100 млн, було не так вже й багато. Це:

  • № 4949 — зміцнення громадської довіри ($180,2 млн). Її зареєстрували у квітні 2022 року. Донором стала компанія зі Сполучених Штатів, а реципієнтами — благодійні та громадські, урядові та неурядові організації, новинна служба, неформальні групи, приватні волонтерські організації;
  • № 3234 – виявлення та припинення ядерної контрабанди ($120 млн). Реципієнтами значаться органи та підрозділи Держприкордонслужби (академія, КПП, прикордонні загони). Між іншим, на посилення кордонів реєструвалися й інші, більш дрібні. Так, наприклад, у травні 2022 року — на $63,4 млн (див. № 4911);
  • № 3480 – розвиток та підвищення спроможності Національної гвардії України ($99,5 млн, майже 100, тож вирішили також внести в «рейтинг»).
Міжнародні партнери постійно допомагали із супроводженням різноманітних реформ.

Так, наприклад, на фінансування заснування та функціонування інституту бізнес-омбудсмана в Україні у 2021 році ЄБРР зареєстрував проєкт №4815 на суму $4,2 млн. Реципієнтом значиться громадська спілка.

Зареєстрована за № 3504 програма реформування сектору юстиції «Нове правосуддя» була оцінена у $25 млн. Але й список отримувачів тут було заявлено чималий: Державна судова адміністрація, Мін’юст, вищі суди, АМКУ, виші та громадські організації.

Опікувалися і сприянням рівності ЛГБТІ-людей в Україні. Так, Національний демократичний інститут міжнародних відносин (Велика Британія) виділив жіночому об’єднанню, благодійному фонду та благодійній організації £1,6 млн.

Щоправда, під досить об’ємні реформи іноді планувалися зовсім мізерні суми. Так, на підтримку реформування системи виконання судових рішень (болюча проблема для кожного юриста-практика) у 2018 році ОБСЄ  виділив Мін’юсту аж €35 тис. Допомогу у забезпеченні принципів верховенства права та прав людини у законодавчій та судовій практиках в 2017 році ОБСЄ оцінило в €45 тис. (проєкт № 3641)

Не забували партнери і про правоохоронні органи. Вартість підтримки і забезпечення сталості реформ у Національній поліції України становила $20 млн (проєкт № 3507). Час від часу ОБСЄ планувала невеличку допомогу СБУ у питанні дотримання прав людини (проєкти № 3912 — €81 тис., № 4866 — €61 тис., № 4124 — €72 тис.) та Державному бюро розслідувань (проєкт № 4693 на €30 тис.).

Як адвокату мені також було цікаво побачити в списку проєкти з реформування адвокатури. Особливо якщо врахувати, що профільний закон був ухвалений ще 2012 року. Відтоді в Україні діє незалежна від держави Національна асоціація адвокатів України. А сам закон за десять років чинності не зазнав суттєвих змін у частині принципів та організації роботи цієї самоврядної організації.

За таких обставин у 2015 році було зареєстровано проєкт МТД № 3248 з формування національної адвокатури України відповідно до європейських стандартів та створення системи підвищення кваліфікації адвокатів, які беруть участь у кримінальному провадженні, і заплановано під це $826 тис. (№ 3248). А на зміцнення професіоналізму адвокатів в Україні — ще $1,1 млн (№ 3638). Утім, усе стає зрозумілим, якщо врахувати заявленого бенефіціара у вигляді Міністерства юстиції та реципієнта — Координаційний центр з надання правової допомоги, підпорядкований самому Мін’юсту.

Тож кожному, хто працює в тій чи іншій галузі економіки або на державній службі, безумовно, буде цікаво дізнатися про обсяг «вливань» у своєму секторі. І дати відповідь на запитання, чи відчувався на практиці ефект від наданої допомоги.

Оскільки, на думку окремих європейських експертів, в Європейському Союзі немає країн, масштаби корупції в яких були б такими самими, як в Україні, тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради не було б зайвим вивчити весь масив даних, наведених у таблиці.

Адже він становить самостійний інтерес якщо не для організації моделі контролю за матеріально-технічною допомогою у вигляді озброєння, що сьогодні надходить від міжнародних партнерів, то хоча б для розуміння напрямів, обсягів допомоги, а також донорів та реципієнтів. Щоб реалізувати справжній парламентський контроль.

https://pravo.ua

FaLang translation system by Faboba