• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

НОВИНИ ТА ПУБЛІКАЦІЇ

Пів мільярда на іноземних радників: у яких спорах Україна захищає свої інтереси

У 2025 році Міністерство юстиції супроводжувало 24 справи у закордонних юрисдикціях і витратило на іноземних юридичних радників понад $12,6 млн (≈ 531,5 млн грн) із закладених 554,3 млн грн. За цими сумами — різні типи спорів, країни, суди та арбітражі.

Детальніше...
У фокусі CAD-2026 — виконання арбітражних рішень, публічний порядок і ШІ

Сьогодні, 15 травня, у Лімасолі проходить четвертий Cyprus Arbitration Day — міжнародний форум, присвячений актуальним питанням комерційного та інвестиційного арбітражу.

Детальніше...
Цивільний кодекс у “турборежимі”: чому експерти б’ють на сполох

Підтриманий у першому читанні законопроєкт №15150, який передбачає масштабне оновлення Цивільного кодексу, вже викликав активну дискусію серед правників. За оцінкою адвоката, Заслуженого юриста України Володимира Богатиря, документ має як потенціал для модернізації правової системи, так і суттєві ризики для її стабільності.

Детальніше...
Гарантовано, але не виплачено: Мільярди, не отримані вкладниками

Система гарантування вкладів покликана забезпечити вкладникові банку, який виводиться з ринку, швидке та зрозуміле повернення коштів.

Детальніше...
Понад гарантію: Що залишається вкладнику банку в ліквідаційній процедурі?

Закон розмежовує гарантоване відшкодування вкладу і вимоги кредитора до банку, що ліквідується. Поки йдеться про суму в межах гарантії, вкладник має право на виплату від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Якщо розмір перевищено – вкладник переходить у звичайну категорію кредиторів.

Детальніше...
Ліквідація банків: Як винятки розтяглися на десятиліття

Закон визначає ліквідацію банку як обмежену в часі процедуру. Однак на практиці встановлені строки продовжуються настільки, що ліквідація розтягується на десятиліття. 

Детальніше...
У фокусі суспільної уваги

Антикорупційний контроль системи ТЦК крізь призму результатів перевірок та моніторингу НАЗК

Детальніше...
Збагачення в тіні мобілізації

З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.

Детальніше...
Громадянство воєнного часу

Як змінилися правила і динаміка указів Президента

Детальніше...
Таємниця слідства як спосіб приховати проблеми у використанні державних ресурсів

Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?

Детальніше...

Аналіз статистики видачі (екстрадиції) за 2025 рік зафіксував 77 вхідних та 409 вихідних запитів про видачу осіб. Фактично ж передано приблизно 155 осіб до України (переважно з Німеччини та Польщі) та 32 особи з України. Спостерігається стабільне зростання кількості запитів з України, швидкості й відсотків їх виконання, розширення міжнародної співпраці. Фрагментація ж обліку між органами ускладнює аналіз.

Маємо 4 офіційні відповіді від Мін’юсту, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції  та Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.

Кожна відповідь обмежена власною компетенцією відповідно до ст.574 КПК. ОГП — досудове розслідування, Мін’юст — судове провадження та виконання вироку.

Порівняння наданих даних виявляє певні розбіжності під час співставлення цифр, що можна пояснити через різні сфери обліку та законодавчо розмежовані сфери функціональних обов’язків.

Запити на видачу (екстрадицію)

Вхідні (від іноземних держав):

ОГП (досудове): 54 надійшло, 39 виконано, 4 відмовлено;

Мін’юст (судове/виконання вироку): 23 надійшло.

Вихідні (від України):

ОГП: 312 направлено, 257 виконано;

Мін’юст: 97 направлено.

Всього вхідних запитів — 77, вихідних — 409.

Фактичні передачі

До України:

Національна поліція (через НЦБ Інтерпол): 153 особи (Німеччина — 85, Польща — 34, Чехія — 8, Іспанія — 7, Молдова — 4, Франція/ Словаччина/ Данія — по 2, Латвія, Італія, Румунія, Литва, Бельгія, ОАЕ, Вірменія, Сербія та Хорватія — по 1);

ДПВКП (особи в СІЗО/ установах ДКВС): 157 осіб (Німеччина — 80, Польща — 36, Чехія — 9, Іспанія — 6, Казахстан — 5, Молдова — 4, Грузія/ Данія/ Франція — по 2, Бельгія, Болгарія, Вірменія, Італія, Литва, Латвія, ОАЕ, Румунія, Сербія, Словаччина, Хорватія — по 1).

З України:

Національна поліція: 29 осіб (Молдова — 7, Чехія — 4, Польща/ Німеччина/ США — по 3, Азербайджан/ Швеція/ Італія — по 2, ОАЕ, Франція та Литва — по 1);

ДПВКП: 36 осіб (Молдова — 9, Туреччина — 5, Чехія — 4, Німеччина/ Польща/ США — по 3, Азербайджан/ Італія/ Швеція — по 2, Литва, ОАЕ, Франція —  по 1).

Розбіжності в чотирьох особах (до України) та семи особах (з України) можна пояснити різним обсягом обліку. Така фрагментація обліку (ОГП — досудове, Мін’юст — судове провадження, Нацполіція та ДПВКП —  фактичні передачі) дещо ускладнює цілісний аналіз.

У 2025 році направлено 409 запитів проти 77 отриманих. Показник виконання вихідних запитів ОГП сягає 82% (257 із 312), що свідчить про високу ефективність досудового етапу.

Спостерігається асиметрія фактичних потоків, так до України передано приблизно 155 осіб, при цьому лідерами є Німеччина та Польща.

З України видано приблизно 32 особи. Така тенденція є типовою для держав з високим рівнем еміграції правопорушників, але вимагає додаткового аналізу таких підстав, як тяжкість злочинів громадянство правопорушників.

Проблеми прозорості й шляхи вдосконалення

Проблема прозорості публічної інформації щодо видачі (екстрадиції) залишається актуальною. Правоохоронні та державні органи в окремих випадках законно відмовляють у створенні нової статистики, зокрема Офіс Генерального прокурора надав форму №П, яка не містить розбивки за країнами/ злочинами. Це суттєво обмежує науковий та практичний аналіз. Розбіжності ж в обліку між Нацполіцією та ДПВКП (4—7 осіб) вказують на необхідність створення єдиного електронного реєстру.

Запровадження єдиної міжвідомчої бази даних екстрадицій з обов’язковою розбивкою за країнами та видами правопорушень дозволило б систематизувати й узагальнити статистичні дані для їх подальшого аналізу, а також практичного використання. Зокрема при підготовці запитів на екстрадицію необхідно обов’язково враховувати прецеденти попередніх відмов.

Отримані дані вказують на ефективність міжнародного співробітництва України в 2025 році, але фрагментація статистики вимагає подальших досліджень.

Порівняльна динаміка

Кількість вихідних запитів України свідчить про системну роботу ОГП та Мін’юсту. Водночас вхідні запити залишаються нижчими, а частка успішних фактичних передач залежить від країни.

Суди Австрії, Франції, Кіпру у 2023—2024 роках відмовляють з посиланням на ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме ризик нелюдського поводження чи відсутність справедливого суду через війну. Це вимагає додаткових гарантій з боку України та принаймні початку системного дотримання стандартів, на які неодноразово звертає увагу Європейський суд з прав людини.

Серед позитивних тенденцій міжнародного співробітництва 2025 року слід відзначити швидкість виконання запитів, в деяких випадках від затримання до видачі проходить від 1 до 3 місяців, активно використовуються спільні слідчі групи та канали SIENA (Europol), налагоджується співпраця з юрисдикціями, що розвиваються, зокрема з ОАЕ.

Отже, 2025 рік засвідчив екстрадиційну стабільність та подальше зростання кількості запитів з України.

https://zib.com.ua

FaLang translation system by Faboba