• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

НОВИНИ ТА ПУБЛІКАЦІЇ

Мільярдні штрафи АМКУ не стають бюджетними надходженнями. Хто має відповідати

Звітність Антимонопольного комітету демонструє активну роботу: справи розглядаються, порушення фіксуються, штрафи накладаються. Однак Рахункова палата виявила глибокий розрив між ухваленням рішень та їх виконанням. Причини цього розриву змушують переглянути межі відповідальності регулятора.

Детальніше...
Władza wyślizguje się z rąk Zełenskiego? "Biuro antykorupcyjne stało się opozycją"

Walka z korupcją przerodziła się w brutalną polityczną grę – przekonują osoby związane z rządem w Kijowie. Źródła Wirtualnej Polski przyznają, że poziom korupcji w Ukrainie jest wyższy niż kiedykolwiek, ale jednocześnie ostrzegają: metody stosowane przez biuro antykorupcyjne (NABU) nie gwarantują skazania winnych. Mogą natomiast pogrążyć kraj w chaosie.

Детальніше...
Reductio ad absurdum. Щодо забезпечення мовної визначеності кримінального правопорушення

Кримінальне законодавство враховує мету, мотив і спосіб учинення правопорушення, розмір завданої шкоди, кількість співучасників та інші характеристики протиправної поведінки. Водночас мова, якою формується, виражається та реалізується кримінально протиправний умисел, самостійного правового значення не має. Такий підхід видається непослідовним на тлі сформованої практики мовного контролю.

Детальніше...
Генпрокурор мав право підписувати підозру директору НАБУ, але жодних юридичних наслідків для нього немає,- юристи

Адвокат Володимир Богатир вважає, що генеральний прокурор Руслан Кравченко мав повноваження підписувати підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, однак наразі жодних юридичних наслідків для нього немає, оскільки ця підозра скасована.

Детальніше...
ICSID-2026: ключові тенденції інвестиційного арбітражу та український аспект

У 2026 фінансовому році Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів адміністрував рекордні 363 справи та зареєстрував 60 нових. Чотири з них стосувалися України. Водночас у 70% справ, вирішених трибуналами, відшкодування інвесторам не присудили.

Детальніше...
Зони ризику витрат НБУ, що встановила Рахункова палата

За законом Національний банк України визначає правила гри для фінансової системи держави. А як він планує власні витрати та інвестиції? Показові відповіді можна знайти в результатах перевірки Рахунковою палатою кошторисного процесу регулятора.

Детальніше...
Що залишилося поза презентацією НАБУ і САП за I півріччя 2026 року

Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.

Детальніше...
Неєвропейські парадокси системи публічних закупівель

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. Офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що входить у дисонанс з євроінтеграційними устремліннями.

Детальніше...
Парадокси публічних закупівель: як форма підмінила зміст

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.

Детальніше...
Комісія з контролю за файлами Інтерполу — в процесі реформування та напередодні переобрання

Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.

Детальніше...

Адвокат Володимир Богатир наголошує, що відповідно до закону суддю Вищого антиокрупційного суду Катерину Сікору не могли призначити суддею для розгляду так званої "газової справи" народного депутата Ярославав Дубневича.

Про це він написав у своєму блозі, передають Українські Новини.

Адвокат зазначає, що за даними сайту "Судова влада", 6 березня 2025 року ЄСІТС визначила справу до одноособового розгляду у "газовій справі" Дубневича – суддю Катерину Сікору, яка у цей період, за даними Національної школи суддів України, проходила підготовку для підтримання кваліфікації (лист №09-05/637 від 18.03.2025) Адвокат додав, що авторозподіл справ має відбуватись за принципом випадковості, проте не абсолютно: імовірність визначення конкретного судді залежить від його поточного коефіцієнта навантаження. Суддя ж з меншим навантаженням має вищий шанс бути обраним для розгляду нової справи.

Згадане положення та засади містять вичерпний перелік підстав, коли справи не мають потрапити до судді. Зокрема, це період відпустки, відрядження, тимчасової непрацездатності, а також проходження навчання чи підвищення кваліфікації за наявності відповідного наказу. Якщо такі обставини є, система має автоматично виключати суддю зі списку.

"За правилами, система мала автоматично виключити її з розподілу. Але чомусь цього не сталося. До того, протокол демонструє дивну картину: колеги Сікори, які також навчалися, були коректно виключені з переліку із зазначенням підстави "Зайнятість згідно табелю (підвищення кваліфікації)". А вона виявилася єдиною учасницею розподілу, що свідчить про порушення принципу рівних умов і автоматизованості відбору та недотримання принципу випадковості (пп. 58, 60, 63 Положення про ЄСІТС)", - зазначив юрист.

Богатир зауважив, що за наказом ВАКС від 14.02.2025, графік навчання судді Сікори 3-5, 7 березня. 6 березня – робочий день. Табель обліку робочого часу демонструє присутність Сікори на робочому місці та відпрацювання 8,15 години 6 березня 2025 року.

"А от Національна школа суддів України стверджує, що суддя Сікора була на навчанні саме 6 березня за відповідною програмою. Отже, виникають обґрунтовані сумніви щодо дотримання принципу випадковості та прозорості розподілу справ, що може впливати на довіру до ВАКС загалом", - вказує адвокат.

Ще одним цікавим аспектом на його думку є те, що ця ж суддя Сікора вже розглядала як головуюча аналогічну справу – теж про начебто заволодіння газом, з тими ж особами, в той самий період.

На переконання Богатиря, таке поєднання обставин, з огляду на вимоги ст. 75 Кримінального процесуального кодексу, виключають участь судді у провадженні оскільки викликають обґрунтований сумнів у її неупередженості.

"Проте саме такий розподіл, за якого було визначено головуючого суддю, задав юридичну конфігурацію провадження, чим поставив під сумнів справедливість суду у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", - вказав адвокат.

Юрист додав, що порушення порядку відбору головуючого судді у справі також ставить під сумнів правомірність визначення колегії, оскільки справа розглядається постійною колегією суддів, до складу якої входить визначений автоматизованою системою суддя-доповідач.

Богатир впевнений, що маніпуляції з системою розподілу руйнують довіру до всього правосуддя.

Він заявив, що якщо це технічний збій через недбалість працівників апарату – то це ознаки службової недбалості (ст. 367 КК) через порушення п. 58, 60 Положення про ЄСІТС, оскільки мова йде про істотну шкоду правам учасників процесу та інтересам правосуддя. Якщо ж відбулось навмисне втручання у роботу автоматизованої системи розподілу справ у ВАКС (ст. 376-1 КК) з метою вплинути на визначення головуючого судді у конкретному провадженні, то це пряме порушення принципу випадковості та прозорості розподілу, що прямо заборонене законом (ч. 2 ст. 8 та ч. 7 ст. 15 Закону "Про судоустрій і статус суддів").

На його думку, правоохоронні органи мають проаналізувати чи відбувалось втручання в діяльність судових органів (ст. 376 КК) з метою вплинути на перебіг розгляду справи.

"Кожне порушення автоматизованого розподілу – це тріщина в фундаменті судової системи. Особливо коли йшлось про ВАКС, який мав стати взірцем доброчесності.

Якщо систему можна "налаштувати" під конкретного суддю – про яку неупередженість може йти мова? Якщо суддя може одночасно і працювати та навчатись – які ще фокуси можливі?", - уточнив адвокат.

Богатир наголосив, що автоматизований розподіл — це гарантія того, що справу розгляне неупереджений суддя, а не той, кого "призначили" зацікавлені особи. "Цю гарантію втрачено, як і право на справедливий суд", - запевняє юрист.

https://ukranews.com

FaLang translation system by Faboba