Звітність Антимонопольного комітету демонструє активну роботу: справи розглядаються, порушення фіксуються, штрафи накладаються. Однак Рахункова палата виявила глибокий розрив між ухваленням рішень та їх виконанням. Причини цього розриву змушують переглянути межі відповідальності регулятора.
Кримінальне законодавство враховує мету, мотив і спосіб учинення правопорушення, розмір завданої шкоди, кількість співучасників та інші характеристики протиправної поведінки. Водночас мова, якою формується, виражається та реалізується кримінально протиправний умисел, самостійного правового значення не має. Такий підхід видається непослідовним на тлі сформованої практики мовного контролю.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.Неефективність роботи Агентства з розшуку і менеджменту активів, проблеми з управління арештованими активами та скандали навколо керівництва агентства стали основними претензіями до його роботи. Під керівництвом Олени Думи ці проблеми не лише не вирішилися, але й набули нових масштабів. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив адвокат, Заслужений юрист України Володимир Богатир.
"АРМА від моменту його створення не щастить з керівниками, діяльність яких супроводжується скандалами та кримінальними справами. Чинна голова агентства не виправила їхніх помилок, і схоже не стане винятком", - зазначив Богатир.
Одним з яскравих прикладів неефективної роботи агентства, за словами адвоката, є ситуація з Новояворівською та Новороздільською теплоелектроцентралями, які до арешту забезпечували теплом та енергією громадян двох районів на Львівщині, а тепер стали збитковими підприємствами з офіційно зафіксованими збитками у 557,6 мільйона гривень. Замість збереження вартості активів, як передбачено законодавством, ці ТЕЦ тепер потребують постійних дотацій з державного бюджету.
"Більше того їх робота супроводжувалася загрозами зриву опалювальних сезонів та виникнення надзвичайної ситуації внаслідок зупинки роботи генеруючих об’єктів. Цікаво, що ці проблеми й критичну ситуацію було використано, аби запровадити та застосувати виключну процедуру обрання управителя прямим рішенням Кабміну поза конкурсом. Останнє розпорядження з цього питання було прийнято в 2021 році. І до сьогодні конкурс на відбір управителя, передбачений законом, не оголошувався. Тобто, Олена Дума, посівши крісло очільниці АРМА, погодилась з таким станом речей", - наголосив Богатир.
Він повідомив, що власники ТЕЦ подали до Національного антикорупційного бюро заяву про вчинення кримінального правопорушення. "Адже саме в діяльності керівництва АРМА були виявлені ознаки цілої низки злочинів. Будемо сподіватися, що досудове розслідування буде розпочато і виявленим фактам дано належну оцінку", - додав адвокат.
Додамо
Заяви про непрозору та неефективну роботу АРМА та його очільниці Олени Думи звучали вже неодноразово. На сайті Кабінету міністрів України навіть з’явилася арештованими активами.
Окрім того, нещодавно всі члени громадської ради при АРМА склали свої повноваження. На засіданні вони наголосили на непрозорості у роботі АРМА та на тому, що агентство створює штучні перешкоди для здійснення заходів громадського контролю за його діяльністю. Також вони заявили, що керівництво АРМА систематично ігнорує їхні звернення та в порушення вимог закону не залучає їх до опрацювання нормативно-правових актів.
Вже колишній голова громадської ради при АРМА Ігор Чобітько в коментарі УНН наголосив, що після саморозпуску громадської ради АРМА взагалі залишилася без зовнішнього контролю, а тому не можна назвати діяльність АРМА прозорою.