• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

НОВИНИ ТА ПУБЛІКАЦІЇ

Мільярдні штрафи АМКУ не стають бюджетними надходженнями. Хто має відповідати

Звітність Антимонопольного комітету демонструє активну роботу: справи розглядаються, порушення фіксуються, штрафи накладаються. Однак Рахункова палата виявила глибокий розрив між ухваленням рішень та їх виконанням. Причини цього розриву змушують переглянути межі відповідальності регулятора.

Детальніше...
Władza wyślizguje się z rąk Zełenskiego? "Biuro antykorupcyjne stało się opozycją"

Walka z korupcją przerodziła się w brutalną polityczną grę – przekonują osoby związane z rządem w Kijowie. Źródła Wirtualnej Polski przyznają, że poziom korupcji w Ukrainie jest wyższy niż kiedykolwiek, ale jednocześnie ostrzegają: metody stosowane przez biuro antykorupcyjne (NABU) nie gwarantują skazania winnych. Mogą natomiast pogrążyć kraj w chaosie.

Детальніше...
Reductio ad absurdum. Щодо забезпечення мовної визначеності кримінального правопорушення

Кримінальне законодавство враховує мету, мотив і спосіб учинення правопорушення, розмір завданої шкоди, кількість співучасників та інші характеристики протиправної поведінки. Водночас мова, якою формується, виражається та реалізується кримінально протиправний умисел, самостійного правового значення не має. Такий підхід видається непослідовним на тлі сформованої практики мовного контролю.

Детальніше...
Генпрокурор мав право підписувати підозру директору НАБУ, але жодних юридичних наслідків для нього немає,- юристи

Адвокат Володимир Богатир вважає, що генеральний прокурор Руслан Кравченко мав повноваження підписувати підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, однак наразі жодних юридичних наслідків для нього немає, оскільки ця підозра скасована.

Детальніше...
ICSID-2026: ключові тенденції інвестиційного арбітражу та український аспект

У 2026 фінансовому році Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів адміністрував рекордні 363 справи та зареєстрував 60 нових. Чотири з них стосувалися України. Водночас у 70% справ, вирішених трибуналами, відшкодування інвесторам не присудили.

Детальніше...
Зони ризику витрат НБУ, що встановила Рахункова палата

За законом Національний банк України визначає правила гри для фінансової системи держави. А як він планує власні витрати та інвестиції? Показові відповіді можна знайти в результатах перевірки Рахунковою палатою кошторисного процесу регулятора.

Детальніше...
Що залишилося поза презентацією НАБУ і САП за I півріччя 2026 року

Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.

Детальніше...
Неєвропейські парадокси системи публічних закупівель

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. Офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що входить у дисонанс з євроінтеграційними устремліннями.

Детальніше...
Парадокси публічних закупівель: як форма підмінила зміст

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.

Детальніше...
Комісія з контролю за файлами Інтерполу — в процесі реформування та напередодні переобрання

Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.

Детальніше...

Європейське агентство з питань притулку (EUAA) нещодавно оприлюднило дані щодо тенденцій надання притулку в країнах Європейського Союзу за першу половину 2024 року. Ці дані відображають динаміку міграційних процесів та ефективність політики ЄС у сфері притулку.

Whats-App-Image-2024-09-25-at-13-15-07

Ключові показники

Загальна кількість заяв

У першій половині 2024 року до країн ЄС надійшло близько 450,000 заяв про надання притулку. Це на 15% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.

Країни походження заявників

  1. Сирія: 20% від загальної кількості заяв
  2. Афганістан: 15%
  3. Венесуела: 10%
  4. Колумбія: 8%
  5. Україна: 7%

Країни призначення

  1. Німеччина: 25% всіх заяв
  2. Франція: 15%
  3. Іспанія: 12%
  4. Італія: 10%
  5. Австрія: 8%

Аналіз тенденцій

Зростання кількості заяв

Збільшення кількості заяв на 15% порівняно з попереднім роком може бути пов'язане з:

  • Погіршенням ситуації в країнах походження
  • Послабленням обмежень на переміщення, пов'язаних з COVID-19
  • Зміною міграційної політики деяких країн ЄС

Зміни в складі заявників

  • Збільшення частки заявників з Венесуели та Колумбії свідчить про зростання міграції з Латинської Америки
  • Кількість українських заявників зменшилася порівняно з 2022-2023 роками, що може вказувати на стабілізацію ситуації в Україні

Навантаження на країни ЄС

  • Німеччина залишається основною країною призначення, приймаючи чверть всіх заяв
  • Іспанія піднялася на третє місце за кількістю заяв, що може бути пов'язано зі збільшенням міграції з Латинської Америки

Рівень визнання

Загальний рівень визнання (надання статусу біженця або додаткового захисту) склав 40%, що на 5% нижче, ніж у 2023 році.

  • Найвищий рівень визнання:
    1. Сирія: 85%
    2. Афганістан: 75%
    3. Україна: 70%

 

  • Найнижчий рівень визнання:
    1. Грузія: 5%
    2. Молдова: 8%
    3. Нігерія: 10%

 

Виклики та перспективи

Зростання навантаження на системи притулку країн ЄС вимагає додаткових ресурсів та оптимізації процесів розгляду заяв.

Збільшення міграції з Латинської Америки потребує адаптації політики інтеграції до нових культурних контекстів.

Зниження рівня визнання може свідчити про посилення критеріїв оцінки заяв або зміну ситуації в країнах походження.

Висновки

Міграційний тиск на ЄС продовжує зростати, що вимагає подальшого вдосконалення спільної європейської системи притулку.

Географія країн походження заявників розширюється, що створює нові виклики для інтеграційної політики ЄС.

Різниця в рівнях визнання між країнами походження залишається значною, що може вказувати на необхідність гармонізації підходів до оцінки заяв про притулок в різних країнах ЄС.

Ці дані демонструють динамічний характер міграційних процесів у Європі та підкреслюють важливість постійного моніторингу та адаптації політики у сфері притулку.

https://interfax.com.ua

FaLang translation system by Faboba