• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

НОВИНИ ТА ПУБЛІКАЦІЇ

Що залишилося поза презентацією НАБУ і САП за I півріччя 2026 року

Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.

Детальніше...
Неєвропейські парадокси системи публічних закупівель

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. Офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що входить у дисонанс з євроінтеграційними устремліннями.

Детальніше...
Парадокси публічних закупівель: як форма підмінила зміст

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.

Детальніше...
Комісія з контролю за файлами Інтерполу — в процесі реформування та напередодні переобрання

Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.

Детальніше...
Поза чергою: Коли вимоги контрагента неплатоспроможного банку мають пріоритет в оплаті

Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 

Детальніше...
Комісія з контролю за файлами Інтерполу в процесі реформування та напередодні переобрання

Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. На 94-й сесії Генеральної асамблеї Інтерполу, що відбудеться в Гонконзі з 30 листопада по 3 грудня 2026 року, буде переобрано весь склад Комісії з контролю за файлами Інтерполу (Commission for the Control of INTERPOLʼs Files, CCF).

Детальніше...
Міжнародні радники ФГВФО: Хто залишився у банківських спорах і чому невідомо, скільки це коштує кредиторам

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надав актуальні відомості про міжнародні юридичні фірми, які представляли його інтереси й інтереси неплатоспроможних банків за кордоном у 2025-2026 роках. Однак вартість таких послуг та умови співпраці у Фонді віднесли до інформації з обмеженим доступом. Чому – спробуємо розібратися.

Детальніше...
Доброчесність під слідством

У Верховній Раді зареєстровано проєкт постанови про звіт ТСК щодо можливих корупційних правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади. Це не законодавча ідея, яку ще належить реалізувати, а результат річної роботи комісії, що має значення незалежно від подальшого голосування у парламенті.

Детальніше...
Доброчесність під слідством

Звіт ТСК про корупційні ризики змусив переоцінити результати реформ в Україні

Детальніше...
Суди без грошей, суддів і житла, але з надією на ШІ: що показав річний звіт ДСАУ

Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелекту

Детальніше...

Національне агентство з питань запобігання корупції склало протоколи про адміністративне правопорушення стосовно виконувача обов’язків голови Конституційного Суду України Сергія Головатого та керівника секретаріату КСУ Віктора Бесчастного, які відмовили надати НАЗК документи, що можуть підтвердити здійснення ним правопрорушення щодо конфлікту інтересів.

По це повідомляє сайт НАЗК.

Після надходження до Агентства заявки про можливий конфлікт інтересів у діях в.о. голови КСУ, НАЗК направило до суду запит з вимогою надати копії відповідних документів для підтвердження чи спростування інформації. Проте керівник секретаріату КСУ відмовився надати запитувані документи.

Як наслідок НАЗК внесло в.о. голові КСУ Сергію Головатому обов’язковий до виконання припис, який також був проігнорований. Натомість Національне агентство отримало лист від КСУ про оскарження припису в адміністративному суді.

Наразі в.о. голови КСУ надіслано повторний припис НАЗК, а якщо він його не виконає, суд може визнати Головатого винним у вчиненні корупційного правопорушення, а відомості про нього будуть внесені до Єдиного державного реєстру осіб, що вчинили корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення.

Заслужений юрист України Володимир Богатир прокоментував рішення НАЗК щодо конфлікту інтересів Головатого та поточний стан справ в КСУ.

«Вважаю, що це рішення НАЗК є розумним і таким, що чітко відповідає діючому антикорупційному законодавству. Якщо держава встановила правила, які стосуються профілактики та запобігання антикорупційних злочинів, то представники вищої ланки влади мають їх дотримуватися. Такі дії НАЗК сприяють очищенню влади від випадкових людей, від людей, яких раніше вже притягали до відповідальності за корупцію в політичній сфері. Сумно, що це відбулося після численних скарг, які стосувалися різних порушень судді Конституційного Суду», - сказав правник.

Юрист нагадав, що Україна була вимушена змінити підходи до процедури обрання суддів КСУ під тиском ЄС. Також є ціла низка рішень ЄСПЛ щодо протиправного звільнення суддів КСУ через швидкозмінну політичну доцільність. Можна констатувати часткову делегітимізацію поточного складу КСУ через те, що незаконно були звільнені попередні судді КСУ і низка його керівників. Це вже встановлено, як ЄСПЛ, так і українськими судами з одного боку, а з іншого маємо сумнівний спосіб призначення нових суддів, яких невідомо куди діти при наявності фактів протиправного звільнення.

«Ми можемо відрізнятися думками щодо порядку обрання суддів КСУ, але ми не можемо бути лояльними до ознак корупції в КСУ. Це питання навіть не Головатого, а питання підходу до формування і роботи КСУ. Або ми будемо толерантні до цього, або ні. КСУ має або працювати так, як вимагає Конституція і закон, або навіщо нам такий орган в такому вигляді», - зазначив експерт.

Володимир Богатир вважає, що Президент Володимир Зеленський, як гарант Конституції, має відреагувати на рішення НАЗК та сприяти переобранню члена «Венеційської комісії» від України.

Юрист додав, що судді КСУ, які були помічені в перевищенні своїх витрат над доходами, мають піти у відставку, як і сам в.о Голови Конституційного Суду.

Також, на його думку, судді КСУ мають негайно скликати засідання і дати оцінку діям Головатого, в іншому випадку, ця інституція втрачає сенс.

«Якщо самі судді не дадуть йому оцінку, оскільки ця відповідальність на Конституційному Суді України, і орган конституційної юрисдикції розв’яже це питання самостійно, то ганьба такому Конституційному суду, який Україні взагалі не потрібен», - наголосив юрист.

https://life.politeka.net

FaLang translation system by Faboba