Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.
Як «посилення захисту» може зруйнувати конституційні гарантії
Переважна більшість реформаторських декларацій у кримінально-правовій сфері відкривається посиланням на презумпцію невинуватості та принцип змагальності. Водночас дані Державної судової адміністрації (ДСА) засвідчують, що максима in dubio pro reo в Україні переважно лишається декларативною, а не повсякденною судовою реальністю. З 2008 по 2024 рр. частка осіб, виправданих судами першої інстанції, коливалася поблизу одного відсотка і лиш інколи підіймалася вище цієї позначки. 
Адвокат Володимир Богатир у колонці «Української правди» критикує подекуди декларативне дотримання принципів «презумпції невинуватості» й змагальності в кримінальних процесах, констатуючи глибинну кризу вітчизняної судової системи.Прийнятий закон усунув правові колізії в частині реалізації повноважень генпрокурора. І врегулював організаційно-процесуальне підпорядкування САП в межах існуючої моделі прокуратури, закріпленої в Конституції України та законі України "Про прокуратуру".
Про це пише РБК-Україна з посиланням на коментар юриста Володимира Богатиря.
"Генеральний прокурор, згідно з Конституцією України, очолює прокуратуру та забезпечує її єдність і координацію діяльності. Функціонування САП в окремому режимі, поза чіткою вертикаллю підпорядкування, створювало штучний дуалізм у прокурорській системі", - каже експерт.
Отже, за словами адвоката, зміни до КПК України повернули САП до організаційно-процесуальної єдності прокуратури з неприроднього способу її існування.
"Генеральний прокурор набув прав здійснювати процесуальне керівництво в кримінальних провадженнях, які належать до підслідності НАБУ, визначати прокурорів у конкретних провадженнях, а змінювати орган досудового розслідування", - зазначив Богатир.
У цьому контексті, на його думку, САП стає повноцінною частиною прокурорської вертикалі, а не окремим суб’єктом з невизначеним статусом, що підвищує рівень відповідальності в системі.
"НАБУ, САП та ВАКС здебільшого демонстрували низькі результати, попри космічні бюджети на їх існування. Не дивлячись на те, що НАБУ розслідує досить чутливі справи у сфери оборони, державного управління та інші суспільно значущі справи, багато питань щодо кадрового складу працівників цього органу, там більше що ці особи мають доступ до державної таємниці", - продовжує він.
При цьому відбір та призначення з залученням іноземців, які часто не володіли ані українською правовою системою, ані державною мовою створило парадоксальні наслідки, в тому числі толерантного відношення до цих органів в суспільстві не дивлячись на відверте порушення Конституції та діючого законодавства, в тому числі про боротьбу з корупцією, якщо розглядати конкретний приклад декларацій детективів. Закон ставить крапку в цьому правовому абсурді.
"Сподіваюсь що наступним кроком має стати перегляд конституційності створення та існування НАБУ, САП і ВАКС", - резюмував Богатир.
Що цьому передувало
Як повідомлялось, 23 липня президент Володимир Зеленський зустрівся з керівниками правоохоронних та антикорупційних органів на тлі протестів, спричинених ухваленням закону №12414. За підсумками зустрічі глава держави заявив про підготовку "спільного плану".
Додамо, що з приводу нового закону вже, зокрема, висловився глава ГУР Кирило Буданов.
Нагадаємо, 22 липня, Верховна Рада схвалила законопроєкт №12414, який, за оцінками експертів, звужує повноваження НАБУ та САП. У той же день документ підписав президент.