• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

НОВОСТИ И ПУБЛИКАЦИИ

Застави на мільярди

У звітності ВАКС кошти від застав відображені як активи, що, на думку РП, не відповідає стандартам

Подробнее...
Офіційно: дев’ять з десяти суддів ВАКС – безхатченки

Коли в Україні запрацював Вищий антикорупційний суд, служителям Феміди, які не мали житла у столиці, досить швидко придбали службові квартири та видали ордери на вселення. Таких виявилося 34 з 38-ми новопризначених суддів першої інстанції та Апеляційної палати.

Подробнее...
Квартирне питання

Офіційно: кожні дев’ять із десяти суддів ВАКС — безхатченки

Подробнее...
Юридичний імпорт

Хронічна залежність від іноземних радників коштує бюджету десятки мільйонів доларів

Подробнее...
Скільки Україна платить іноземним фірмам за юридичні послуги

Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їх послуг з резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?

Подробнее...
Міжнародне юридичне представництво України: аналіз співпраці з іноземними юридичними фірмами

Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їхніх послуг із резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?

Подробнее...
Чому управління арештованими активами АРМА перетворюється на їх експропріацію?

Агентство з розшуку та менеджменту активів щойно відзвітувало про рекордні результати своєї діяльності. Та чи відповідають цифри реальності? Аудитори фіксують системні порушення, мільйонні збитки та неефективність, що підриває саму ідею перетворення арештованого майна на ресурс для держави.

Подробнее...
Чому в АРМА не сприймають модель посилення інституційної спроможності, запропоновану нардепами

Після ухвалення у першому читанні проєкт закону №12374-д щодо посилення інституційної спроможності АРМА наразився на гостру критику з боку керівника агентства Олени Думи: закон начебто може зашкодити всій антикорупційній інфраструктурі.

Подробнее...
Боїться втратити контроль: юрист пояснив, чому голова АРМА Дума блокує реформу агентства

Голова Агентства з розшуку і менеджменту активів Олена Дума намагається заблокувати законопроєкт №12374-д про реформування системи управління арештованим майном, оскільки його ухвалення позбавить її впливу. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН заявив адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир.

Подробнее...
Фіктивна Феміда або чому історія IP-суду стане пам’ятником хаотичності реформ в Україні

Вищий суд з питань інтелектуальної власності в Україні створено ще 2017 року, але він досі «перебуває на етапі формування». Усі суддівські посади залишаються вакантними, а єдиний співробітник установи щороку звітує про мінімальні видатки. Навіщо країні такий «паперовий» суд – задаються питанням навіть в Офісі Президента.

Подробнее...

КОНТАКТЫ

+38 (044) 363 77 22
Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
 

Почтовый адрес:
Адвокатское объединение «Богатырь и Партнеры»
01024, Украина,
Киев-24, а/я 770

Після ухвалення у першому читанні проєкт закону №12374-д щодо посилення інституційної спроможності АРМА наразився на гостру критику з боку керівника агентства Олени Думи: закон начебто може зашкодити всій антикорупційній інфраструктурі.

У відповідь автор проєкту та голова парламентського антикорупційного комітету Анастасія Радіна на це заявила, що у відомстві «свідомо поширюють недостовірну інформацію», аби зберегти існуючу неефективну систему.

У цій ситуації навколо діяльності АРМА можна було б говорити про якісь ігри політиків, де нардеп, голова профільного комітету Верховної Ради намагається через свій законопроект якось уплинути на топ-чиновника одного з ключових органів антикорупційної вертикалі. Боротьба за контроль, кадровий вплив, демонстрація публічної позиції в очах міжнародних партнерів, - це все можна припускати, якби не об’єктивні показники діяльності цього органу.

Я маю на увазі підсумки роботи АРМА за 2,5 роки, які наприкінці минулого року проаналізувала Рахункова палата. І вони

далеко не такі позитивні, як їх подає саме Нацагентство у звіті за 2024 рік. Скоріше державні аудитори підтвердили неспроможність інституції виконувати покладені на неї завдання у сфері управління арештованими активами та заклали основу для реформи інституту.

По-перше, з понад 100 тис. судових рішень про арешт активів лише близько 1% передбачали передачу цих активів в управління АРМА. За офіційними даними, із 684 судових ухвал на загальну суму 51,5 млрд грн. агентство прийняло в управління активи за 135 ухвалами на суму 12,1 млрд грн. Таким чином, за 549 ухвалами активи не були прийняті в управління, що стосується понад 39,4 млрд грн. Це створює ризики втрати контролю над цими активами та може призводити до недоотримання коштів державним бюджетом.

По-друге, протягом тривалого часу облік активів, переданих в управління АРМА (окрім грошей), фактично не здійснювався. Управлінський облік вівся на основі внутрішнього реєстру, який не містив повної та точної інформації про склад і вартість активів. Лише у грудні 2024 року агентство оновило свою політику, що дозволило відображати передані активи у бухгалтерському обліку. За висновками Рахункової палати, до цього моменту дані щодо обліку активів не відповідали вимогам повноти та достовірності.

По-третє, хоча АРМА повідомляє про проведення перевірок діяльності

управителів, за даними Рахункової палати, контроль не охоплює всі договори і не завжди забезпечує досягнення очікуваних результатів. Це, зокрема, вплинуло на недоотримання прогнозованої економічної вигоди або доходу від управління активами, що, за розрахунками, становить 74,8 млн грн. Окрім цього, було виявлено суттєві розбіжності між даними управлінського обліку АРМА та фактичними надходженнями до бюджету, які фіксує Держказначейство.

Конкретні приклади, проаналізовані Рахунковою палатою, свідчать про наявність суттєвих проблем. Зокрема, майновий комплекс Новороздільської ТЕЦ, який був переданий в управління ТОВ «Нафтогаз Тепло», за 2,5 роки роботи замість прибутку приніс державі збитки майже на 348 млн грн. Хоча в окремі періоди діяльність була прибутковою, агентству не вдалося забезпечити перерахування обов’язкових платежів до бюджету — у 2023 році ця сума становила щонайменше 10,27 млн грн. Подібна ситуація спостерігалася і щодо трьох інших договорів із цим управителем — загальна сума недоотриманих надходжень склала 63,2 млн грн.

Інша справа стосується передачі в управління арештовані корпоративні права IDS Ukraine («Моршинська») без належної оцінки і дозволу АМКУ — компанії-конкуренту «Карпатські мінеральні води». У результаті — конфлікт інтересів, скандал, розірвання договору та втрати для бюджету

у вигляді неотриманих 1,1 млн грн. Антимонопольний комітет підтвердив ризики монополізації ринку, а Transparency International і сама компанія-власник активів заявили про грубі процедурні порушення.

Отже, проблеми з організацією процесу управління арештованими активами при чинному керівнику АРМА об’єктивно існують.

І можливо саме тому, відшукуючи шляхи поновлення інституційної спроможності Агентства, нардепи Комітету ВР з питань антикорупційної політики пропонують забрати в нього частину повноважень та передати тим, хто спеціалізується на кризовому управлінні.

Проект закону №12374-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення інституційної спроможності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та вдосконалення механізмів управління активами» зокрема передбачає передачу частину функцій з управління активами новим суб’єктам. Пропонує розділити активи на умовно «складні» та «прості». Ними управлятимуть відповідно арбітражні керуючі (корпоративні права; єдині майнові комплекси юридичних осіб; інші активи, вартість яких перевищує 20 тис. прожиткового мінімуму) та приватні виконавці. А частину адміністративних

функцій з управління арештованими активами, за задумом авторів, буде передано прокурорам.

Зрозуміло, що такі ініціативи спрямовані на послаблення впливу відомства. І кожен керівник, який відповідає за діяльність підпорядкованого йому відомства, буде всіма силами намагатись не допустити цього і шукатиме усі можливі способи, аби заблокувати процес такого реформування.

Та й погляньте на керівництво. Наприкінці 2023 року було призначено заступника голови з питань європейської інтеграції АРМА — Грігола Катамадзе. У своїй відповіді АРМА залишила відкритими питання щодо відмови «нового українця» від грузинського громадянства, якого було призначено без дотримання процедури проведення конкурсу на посаду державного службовця категорії «А». Схоже на те, що крім того що йому надали громадянство, так ще й працевлаштували перед пенсією. Можливо відповіді на ці питання зможе надати Національне агентство з питань державної служби під час здійснення наступних заходів контролю.

Збереження чинної моделі, яка показала на практиці свою неефективність, несе прямі ризики для бізнесу. Як для того, чиє майно арештовується в рамках кримінального провадження, так і того, хто за вибором АРМА візьметься управляти таким майном.

https://zib.com.ua

FaLang translation system by Faboba