21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.Голова Агентства з розшуку і менеджменту активів Олена Дума намагається заблокувати законопроєкт №12374-д про реформування системи управління арештованим майном, оскільки його ухвалення позбавить її впливу. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН заявив адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир.
Деталі
Нещодавно Олена Дума знову розкритикувала законопроєкт №12374-д, який уже підтриманий парламентом у першому читанні. Вона заявила, що документ "містить політично вмотивовані норми" та "може зашкодити всій антикорупційній інфраструктурі". При цьому сама ж назвала свою роботу в АРМА "справжнім проривом". Водночас голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна вважає, що Олена Дума та її колеги "свідомо поширюють недостовірну інформацію" про законопроект про реформу АРМА, щоб зберегти існуючу неефективну систему.
На думку Володимира Богатиря, реформа не була б настільки критичною для керівництва агентства, якби за нею не стояли об’єктивні результати діяльності самого АРМА.
У ситуації навколо діяльності АРМА можна було б говорити про якісь ігри політиків, де нардеп, голова профільного комітету Верховної Ради намагається через свій законопроект якось уплинути на топ-чиновника одного з ключових органів антикорупційної вертикалі. Боротьба за контроль, кадровий вплив, демонстрація публічної позиції в очах міжнародних партнерів, - це все можна припускати, якби не об’єктивні показники діяльності цього органу
Юрист навів низку прикладів з аудиту Рахункової палати, які демонструють неефективність роботи АРМА під керівництвом Олени Думи.
"Державні аудитори підтвердили неспроможність інституції виконувати покладені на неї завдання у сфері управління арештованими активами та заклали основу для реформи інституту", - вказав Богатир.
Він нагадав, що аудитори виявили, що за більшістю судових ухвал активи так і не були прийняті в управління агентства, протягом тривалого часу не здійснювався облік майна, переданого в АРМА, а також відомство не може контролювати діяльність всіх управителів.
Саме тому, каже Богатир, законопроєкт №12374-д передбачає передачу частину функцій з управління активами новим суб’єктам та пропонує розділити активи на умовно "складні" та "прості".
Зрозуміло, що такі ініціативи спрямовані на послаблення впливу відомства. І жоден керівник, який відповідає за діяльність підпорядкованого йому відомства, буде всіма силами намагатись не допустити цього і шукатиме усі можливі способи, аби заблокувати процес такого реформування. Збереження чинної моделі, яка показала на практиці свою неефективність, несе прямі ризики для бізнесу. Як для того, чиє майно арештовується в рамках кримінального провадження, так і того, хто за вибором АРМА візьметься управляти таким майном
Додамо
Голова антикорупційного комітету ВР Анастасія Радіна раніше зазначала, що ведення конструктивного діалогу з АРМА постійно ускладнюється через маніпуляції. Вона навела три приклади, які демонструють, як агентство перекручує дані про свою діяльність. Одним з них Радіна назвала випадок, коли антикорупційний комітет звернувся до АРМА із запитанням про те, скільки у них активів та скільки з них передано в управління. Агентство повідомило, що у реєстрі 69 тисяч активів, а в управління передано 36 тисяч, тобто близько 47%. Проте, при детальному аналізі виявилося, що 20 тисяч з цих 36 тисяч активів – це рухоме майно Межигір’я, включно з пляшками вина, меблями та документами, яке не має самостійної економічної цінності.
У відповідь на це голова АРМА Олена Дума закликала депутатку "аналізувати інформацію".