• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

НОВОСТИ И ПУБЛИКАЦИИ

Застави на мільярди

У звітності ВАКС кошти від застав відображені як активи, що, на думку РП, не відповідає стандартам

Подробнее...
Офіційно: дев’ять з десяти суддів ВАКС – безхатченки

Коли в Україні запрацював Вищий антикорупційний суд, служителям Феміди, які не мали житла у столиці, досить швидко придбали службові квартири та видали ордери на вселення. Таких виявилося 34 з 38-ми новопризначених суддів першої інстанції та Апеляційної палати.

Подробнее...
Квартирне питання

Офіційно: кожні дев’ять із десяти суддів ВАКС — безхатченки

Подробнее...
Юридичний імпорт

Хронічна залежність від іноземних радників коштує бюджету десятки мільйонів доларів

Подробнее...
Скільки Україна платить іноземним фірмам за юридичні послуги

Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їх послуг з резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?

Подробнее...
Міжнародне юридичне представництво України: аналіз співпраці з іноземними юридичними фірмами

Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їхніх послуг із резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?

Подробнее...
Чому управління арештованими активами АРМА перетворюється на їх експропріацію?

Агентство з розшуку та менеджменту активів щойно відзвітувало про рекордні результати своєї діяльності. Та чи відповідають цифри реальності? Аудитори фіксують системні порушення, мільйонні збитки та неефективність, що підриває саму ідею перетворення арештованого майна на ресурс для держави.

Подробнее...
Чому в АРМА не сприймають модель посилення інституційної спроможності, запропоновану нардепами

Після ухвалення у першому читанні проєкт закону №12374-д щодо посилення інституційної спроможності АРМА наразився на гостру критику з боку керівника агентства Олени Думи: закон начебто може зашкодити всій антикорупційній інфраструктурі.

Подробнее...
Боїться втратити контроль: юрист пояснив, чому голова АРМА Дума блокує реформу агентства

Голова Агентства з розшуку і менеджменту активів Олена Дума намагається заблокувати законопроєкт №12374-д про реформування системи управління арештованим майном, оскільки його ухвалення позбавить її впливу. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН заявив адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир.

Подробнее...
Фіктивна Феміда або чому історія IP-суду стане пам’ятником хаотичності реформ в Україні

Вищий суд з питань інтелектуальної власності в Україні створено ще 2017 року, але він досі «перебуває на етапі формування». Усі суддівські посади залишаються вакантними, а єдиний співробітник установи щороку звітує про мінімальні видатки. Навіщо країні такий «паперовий» суд – задаються питанням навіть в Офісі Президента.

Подробнее...

КОНТАКТЫ

+38 (044) 363 77 22
Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
 

Почтовый адрес:
Адвокатское объединение «Богатырь и Партнеры»
01024, Украина,
Киев-24, а/я 770

Чинним законодавством передбачено чітку процедуру передачі арештованих активів підприємств в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Але останнє слово у цьому питанні завжди за судом.

Про це заявив заслужений юрист України Володимир Богатир у колонці РБК-Україна.

Він зазначив, що за правилами Кримінального процесуального кодексу, усі докази у справах мають зберігатися у стані, придатному для їх використання. Коли йдеться про об’єкти, вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вони передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності – за рішенням слідчого судді чи суду до Агентства з розшуку та менеджменту активів.

Експерт також підкреслив, що якщо ж арешт накладається на активи підприємства і судом вирішено питання про їх передачу, АРМА має обовʼязок зберегти не лише активи як такі, але і їхню економічну вартість, а за можливості — збільшити її.

Однією із конституційних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції).

«Сьогодні перелік тих ухвал, які можна оскаржити в апеляції, складається з п’ятнадцяти позицій. І серед них немає рішень, що стосувалися б питань передачі майна в управління. Найближчою за змістом є ухвала про арешт майна або відмову у ньому. Але при цьому слід ураховувати два аспекти. По-перше, процедура передачі майна в управління АРМА має самостійні умови прийнятності, які відмінні від критеріїв застосування арешту майна. По суті вона становить окреме більш обтяжливе порівняно з арештом втручання в право мирного володіння майном», — зазначив експерт.

За словами Богатиря, ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання органу досудового розслідування про передачу майна в управління АРМА не може бути оскаржена. Втім, посилаючись на загальні норми КПК, сторона обвинувачення все ж подає апеляційні скарги.

Кримінальне процесуальне законодавство передбачає спеціальну процедуру зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі в управління АРМА. І під час розгляду цього питання слід керуватися як загальними нормами (зокрема щодо порядку розгляду подання слідчого), так і спеціальними (ст. 100 КПК щодо порядку зберігання речових доказів, ст. 309 КПК щодо переліку судових рішень слідчого судді, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку).

За словами юриста, зрозуміло, що під час досудового розслідування оскарження ухвал слідчого судді про передачу майна в управління АРМА або про відмову у такій передачі за процесуальним законом неможливе. Поскаржитися до апеляції можуть лише потерпілий, підозрюваний чи третя особа на ухвалу слідчого судді щодо арешту майна.

«За будь-яких обставин ми маємо розуміти, що висновки про застосування норм права, якщо вони вже викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Відтак, усі інші правові позиції, зокрема представників АРМА, слідчих, прокурорів, що відмінні від думки ВС є неприйнятними», — додав адвокат Володимир Богатир.

https://yur-gazeta.com

FaLang translation system by Faboba