• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

НОВОСТИ И ПУБЛИКАЦИИ

Українська пенітенціарна система: між статистикою та стандартами Європейської конвенції

Станом на початок року в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах утримувалося 34,9 тис. осіб. Хоча цей показник є меншим на 20,7%, порівняно з даними дворічної давнини (44 тис.), оцінка поточного стану місць несвободи свідчить про наявність системних викликів у їхній діяльності.

Подробнее...
Екстрадиційна стабільність 2025

Cтатистика та тенденції виконання запитів про видачу осіб

Подробнее...
Україна лідирує за порушеннями у ЄСПЛ через системну кризу правосуддя

Європейський суд з прав людини оприлюднив щорічний звіт за 2025 рік. Статистика викликає серйозне занепокоєння щодо дотримання Україною конвенційних зобов'язань.

Подробнее...
Володимир Богатир: Управлінські провали як переговорні ризики на шляху до ЄС

Євроінтеграція вимірюється не заявами, а здатністю держави працювати за стандартами належного врядування. Оцінювання SIGMA, яке Єврокомісія використовує у переговорному процесі, фіксує ці здатності у цифрах. Нещодавній аудит, проведений Рахунковою палатою, виявив недоліки, які можуть стати переговорними ризиками.

Подробнее...
Анатомія виборчих викликів у стані невизначеності

Інституційне моделювання повоєнного транзиту влади є важливим елементом внутрішньополітичного процесу підготовки до виборів.

Подробнее...
Юристи закликають законодавців обмежити ВАКС у праві призначення необгрунтованих застав

Ситуація із визначенням розміру застав в Україні свідчить про системну кризу їх застосування. Таку позицію у коментарях «Комерсант Український» озвучили юристи та практикуючі адвокати.

Подробнее...
Переможний реліз

Швейцарський арбітраж і піар Мінʼюсту: ролі, витрати, виконання

Подробнее...
Публічний порядок у тіні судової статистики – некерований ризик

У сучасному праві діє презумпція дійсності арбітражного рішення. Це так званий «золотий стандарт», закріплений Нью-Йоркською конвенцією 1958 року, який полягає в тому, визнання та виконання арбітражних рішень є правилом, а відмова – винятком.

Подробнее...
Статистична сліпота

«Публічний порядок» як чорна діра для виконання рішень арбітражів в Україні

Подробнее...
Стягнення в обхід гарантій

Квазікримінальні аномалії санкційного режиму та хто їх забезпечує

Подробнее...

КОНТАКТЫ

+38 (044) 363 77 22
Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
 

Почтовый адрес:
Адвокатское объединение «Богатырь и Партнеры»
01024, Украина,
Киев-24, а/я 770

Якщо театр починається з вішалки, то для адвокатів суд починається зі шлагбаума. Причому для тих захисників, хто має антикорупційну практику, — у буквальному сенсі.

Біля воріт Закону

Крокуючи головною вулицею столиці, на виїзді з одного нічим не прикметного подвір’я в арці будинку №42 можна побачити доволі скромний зелений шлагбаум із намальованим знаком «цегла». Зовні шлагбаум особливо нічим не відрізняється від тисяч аналогічних пристроїв, які полюбляють установлювати в Україні різні організації та громадяни, коли прагнуть відгородитися від метушні міста, колес сторонніх автівок і зайвих очей.

Проте, цей шлагбаум особливий. Працює здебільшого щовівторка і четверга. Решту часу загородження ховається у нішу і міцно зачиняється залізними дверима під колір стіни.

Шлагбаум був встановлений ще за часів, коли тут існував Печерський райсуд Києва. У нових «антикорупційних» реаліях це технічне рішення прийшлося до вподоби черговим служителям Феміди, які після реформи витримали перевірку на доброчесність.

Найімовірніше «спонсором» загородження, який створює перешкоди для в'їзду та входу до суду, є підприємець, що має офіс поряд й утримує і сивочолого брамника, який разом зі шлагбаумом працює у проході будинку.

Якщо з організаційної сторони процес було налагоджено досконало (про що свідчить його кількарічна робота), то правовий аспект не може не викликати запитань.

Доступ для обраних?

Шлагбауми, механічні ворота, обмежувальні стовпці тощо, оскільки вони перешкоджають руху та обмежують потік автівок, є технічними засобами регулювання руху транспортних засобів. Отже, з урахуванням положень ст.21 закону «Про благоустрій населених пунктів», вони є елементами благоустрою.

Правила благоустрою міста Києва затверджені рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051. Відповідно до п. 3.2.11 цих Правил відповідальні особи підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, юридичні та фізичні особи, що використовують будинки і споруди та приміщення в них на законних підставах, зобов'язані розміщувати елементи благоустрою тільки на підставі проектно-дозвільної документації.

Коли ж на території виконуються роботи, що порушують благоустрій, згадані особи, відповідно до п.15.1 Правил зобов’язані отримувати контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення. Порядок отримання такої картки також регулюється розд.XV Правил.

Жодних дозвільних документів чи контрольних карток «врата Закону» на Хрещатику не отримували, про що свідчать відповіді, як Департаменту міського благоустрою, так і Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації. Тож ми направили відповідний запит і в ВАКС.

Встановлення подібних технічних засобів контрольованого допуску на прибудинкові території порушує право третіх осіб на свободу пересування, гарантованої Конституцією і законом «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Відповідно до пп.1.5 та 1.8 Правил дорожнього руху дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, а обмеження в дорожньому русі, можуть бути запроваджені виключно в установленому законодавством порядку.

Все це відбувається за мовчазної згоди суддів ВАКС,

які, як мінімум, послуговуються цим шлагбаумом. А якщо додатково зважити на графіки роботи, то голову починають відвідувати нав’язливі думки про створення ким-то стороннім особливих умов, за яких антикорупційним суддям ніхто з учасників проваджень не заважатиме паркувати автомобілі у дні судових засідань.

Чи має хтось відповідати за таке забезпечення судочинства, — Державна судова адміністрація, сам Вищий антикорупційний суд? Національна поліція яка покликана забезпечувати порядок та безпеку дорожнього руху? Можливо Департамент благоустрою КМДА, який не видавав на конструкцію дозвільних документів чи Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, яка взагалі, як виявилося, не цікавиться ситуацією?

У будь-якому випадку, не хочеться думати, що в Україні корупція починається з входу до ВАКС, а доступ до правосуддя — з протиправних обмежень прав і свобод людини.

https://zib.com.ua/ua/157122-yak_odin_element_blagoustroyu_harakterizue_dostup_do_pravosu.html

FaLang translation system by Faboba