Абсолютні цифри, зібрані за підсумками року, говорять про зміст роботи державного органу набагато більше, ніж сотні випущених релізів про проведені заходи, підписані меморандуми, затверджені плани розвитку і красномовні заяви керівництва. Тож, аби сформувати уявлення про наслідки антикорупційної реформи, ми попросили у ВАКС окремі показники.

Про все, крім доходів

Ці цифри досить яскраво характеризують якість діяльності вищого спеціалізованого суду у період від утворення (вересень 2019 року) до березня цього року. Ми запитали про:

• кількість вироків, в тому числі виправдувальних, винесених ВАКС;
• кількість обраних запобіжних заходів;
• об’єм «браку» в роботі (кількість вироків, які були скасовані апеляційною палатою та Верховним Судом;
• суму, яка надійшла від такого запобіжного заходу, як застава;
• суми прибутку (доходу) від депозитів по внесених заставах, які було отримано.

Віддаючи належну повагу цій судовій установі, зауважимо, що наша цікавість була задоволена за всіма позиціями, крім останньої. Пославшись на те, що вони є неприбутковою установою, у ВАКС сказали, що такої інформації не існує.

Водночас адвокатам та юристам буде цікава та корисна інформація, викладена в листі від 31.03.2023 № 03.11-06/23/2023.

Інтенсивність роботи

Отже, від початку своєї процесуальної діяльності Вищий антикорупційний суд як суд першої інстанції ухвалив 120 вироків. Якщо цю цифру поділити на весь період, можна вивести, що ВАКС в середньому ухвалював три вироки на місяць. Для більшості судів не дуже високий показник роботи.

Перші чотири місяці діяльності новоутвореного суду були не дуже продуктивними. Адже у 2019 році було винесено лише 2 вироки. Втім, далі кількісні показники були більш-менш рівними: 2020 рік — 22 вироки; 2021 — 34; 2022 — 37. Поточний рік має всі шанси стати рекордним у роботі та перетнути позначку у 100 вироків. Адже за перший квартал їх було ухвалено 25.

Досить цікавим є розподіл обвинувальних і виправдувальних вердиктів. Їх було 106 (88,3%) та 14 (11,7%) відповідно. Рекордним виявився 2021 рік, коли виправдувальним був кожен п’ятий вирок. Такі показники взагалі не характерні для українського кримінального судочинства, де кількість виправдань традиційно менша одного відсотка.

Про що може свідчити практика антикорупційного процесу? Вбачаються можливими три варіанти: або наша правоохоронна система надто прискіпливо (порівняно із пересічними громадянами) ставиться до віп-посадовців, які відповідно до Кримінального кодексу є «клієнтами» ВАКС, або якість роботи сторони обвинувачення є настільки низькою, що не витримує перевірки під час судового розгляду справи, або (про що не хочеться навіть думати) існують певні неформальні завдання у конкретних провадженнях, які «вирішуються» між оголошенням підозри, обранням запобіжного заходу і винесенням спеціалізованим судом фінального вердикту у справі.

Заради об’єктивності варто зауважити, що співвідношення винен / не винен у ВАКС усе ж є ближчим до європейських традицій.

Табл. 1. Вироки ВАКС

Непорозуміння із ВС

Дещо незрозумілими є показники стійкості вироків ВАКС. Так, згідно із даними ВАКС, апеляційна палата за результатами апеляційного перегляду скасувала 11 вироків (9,2%): у 2020 році — 2, у 2021 році 1, у 2022 році — 6, у 2023 році — 2. А от Верховний Суд за результатами касаційного перегляду скасував лише 4 вироки ВАКС і його апеляційної палати.

Цю ж інформацію ми нещодавно запитували у самого Верховного Суду і нам дали зовсім інші цифри. Згідно з даними їхньої автоматизованої системи діловодства усього було винесено 55 рішень стосовно проваджень від ВАКС. З них лише 26 рішень було залишено без змін. Одне було змінено, а 28 (sic!) — скасовані. Тобто, показник стійкості становить лише 47,3%.

Такі розбіжності можна було б обґрунтувати вдалою маніпуляцією із методикою розрахунку. Але це можна зробити лише з похідними цифрами. А от облік первинних і абсолютних пояснити наразі можливо хіба що видами процесуальних рішень, що обліковуються.

Гроші в обмін на свободу

Так, що стосується обрання виду запобіжних заходів, то тут загальнонаціональні тенденції зберігаються. Як і загальні суди, для майбутніх білокомірцевих злочинців ВАКС обирає переважно між триманням під вартою та заставою.

За свою діяльність вищий суд ухвалив 389 судових рішень про обрання запобіжного заходу за результатами розгляду відповідних клопотань. Це, між іншим, утричі більше, ніж вироків.

Якщо не брати до уваги «стартовий» рік, то тримання під вартою і застава застосовувалися у пропорції близько 50 на 50. Крім останнього року. Чомусь сьогодні почали віддавати перевагу залишення підозрюваного у несвободі утричі більше, ніж гроші. Виходить, що судді розлюбили заставу?

Що стосується обрання альтернативних запобіжних заходів, то у ВАКС дали нам кількісні показники, але поінформували, що облік за видами в автоматизованій системі документообігу чомусь не здійснюється.

Табл. 2. Судові рішення про обрання запобіжного заходу (за видами)

Також такою, що характеризує особливості діяльності, можна назвати інформацію про суму коштів, унесених на рахунок ВАКС у вигляді застави. За весь час вона склала 1,9 млрд гривень. І, якщо цю суму поділити на 166 усіх рішень щодо цього виду запобіжного заходу, то можна дійти висновку, що середній розмір застави у ВАКС становить 11,5 млн. гривень. Доволі висока майнова планка, чи не так?

Тут варто відзначити, що новостворений суд одразу включився в роботу, отримавши за 4 перші місяці роботи 341 млн. грн. Цифра є більшою, ніж кошти, отримані за 12 місяців 2021 року. Але, якщо не зважати на цей початковий «ривок», в цілому спостерігається тенденція до поступового зростання. І, якщо суд збереже «темпи», взяті цього року, то 2023 рік може стати рекордним з позначкою близько 850 млн. гривень.

Табл. 3. Сума коштів, внесених як застава

Про теорію і практику

Чому ми маємо такі значні суми застави? Кримінально-процесуальним кодексом і Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод встановлено певні критерії. Так, згідно ч. 4 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

Натомість, схоже, що українські судді вибірково застосовують критерії. Непоодинокими є випадки, коли сума застави наближається до суми збитків, що інкримінується у повідомленні про підозру.

Втім, у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання.

Тож, замість застави, у справах про корупційні правопорушення в Україні фактично використовується конфіскація (звідси і шалені за мірками пересічних громадян суми). Коли ще не доведено провини обвинуваченого!

З сумом слід спостерігаємо за все більш поширеною практикою ВАКС, коли запобіжні заходи застосовуються на підставі скороченого тексту рішення, яке не містить належного обґрунтування. Це прямо суперечить вимогам статті 29 Конституції України, в якій зазначено що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Більше того, стаття 3 Закону України «Про попереднє ув’язнення» визначає підставою для попереднього ув’язнення — вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою. Аналогічна норма закріплена в статті 12 КПК України — затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручене вмотивованого судового рішення про тримання під вартою.

Наведене на жаль доповнюють факти систематичних порушень прав адвокатів з боку суддів ВАКС постійно нарікають у Національній асоціації адвокатів України. Це й порушення права на захист, й професійних прав і гарантій адвокатської діяльності. Можливо саме тут і варто шукати причини низького показника стійкості?

https://pravo.ua