Сьогодні, 15 травня, у Лімасолі проходить четвертий Cyprus Arbitration Day — міжнародний форум, присвячений актуальним питанням комерційного та інвестиційного арбітражу.
Підтриманий у першому читанні законопроєкт №15150, який передбачає масштабне оновлення Цивільного кодексу, вже викликав активну дискусію серед правників. За оцінкою адвоката, Заслуженого юриста України Володимира Богатиря, документ має як потенціал для модернізації правової системи, так і суттєві ризики для її стабільності.
Система гарантування вкладів покликана забезпечити вкладникові банку, який виводиться з ринку, швидке та зрозуміле повернення коштів.
З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.
Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?Зважаючи на те, що в Україні змінилися правила доступу користувачів до сервісу відеоконференцзв’язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, Кабінет Міністрів втратив можливість дистанційної участі у судових засіданнях.
Адже з 1 жовтня доступ користувачів до згаданого сервісу можливий тільки через електронний кабінет Електронного суду. У ньому мали зареєструватися усі державні органи. Втім, Кабінету Міністрів у системі досі немає.
Про це свідчить відповідь Секретаріату Кабміну на запит адвоката Володимира Богатиря, який цікавився офіційною електронною адресою суб’єкта владних повноважень для направлення судових викликів і процесуальних документів.
Можливо це сталося тому, що даних ані про Кабмін, ані про Секретаріат, за даними Державної служби статистики України, досі немає навіть у ЄДРПОУ. Як пояснили у відомстві, відомості про суб’єкти із назвою «Кабінет Міністрів України» або «Секретаріат Кабінету Міністрів України» (який забезпечує діяльність Кабміну і відповідно до Положення має бути юридичною особою, - прим. Ред.) до Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць, який функціонував до 1996 року, та Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України не надходили.
«Схоже, у Кабміні не поспішають користуватися перевагами електронного суду, які самі активно впроваджують для інших суб’єктів, - вважає сам В.Богатир. - Можливо, у такий спосіб там виправдовують зайві витрати часу як суду, так і власних клерків, а також коштів бюджету в умовах пандемії та воєнного стану. А можливо у такий спосіб штучно ускладняється доступ громадян до суду у спорах із вищим органом виконавчої влади. Як відомо, ті самі працівники у трудових спорах судяться не з Кабміном чи із секретаріатом, а з
господарсько-фінансовим департаментом. Між іншим, організація відеоконференцзв’язку становить окрему проблему. Іноді у сторони банально немає технічної можливості скористатися підсистемою через її надмірне навантаження. Так, наприклад, у Київському апеляційному суді для зв’язку обладнані лише два зали. І шанси, що суддя задовольнить клопотання про дистанційну участь, залишаються невеликими. У будь-якому випадку, усе це свідчить про системний безлад і хаос самої структури влади».
Нагадаємо, підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», «Електронний суд» та «Відеоконференцзв'язок» почали офіційно функціонувати з 5 жовтня 2021 року. Згідно з вимогами ч. 6 ст. 6 ГПК, ч. 6 ст. 18 КАС, п. ч.6 ст. 14 ЦПК державні органи зобов’язані реєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС.