21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.Зважаючи на те, що в Україні змінилися правила доступу користувачів до сервісу відеоконференцзв’язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, Кабінет Міністрів втратив можливість дистанційної участі у судових засіданнях.
Адже з 1 жовтня доступ користувачів до згаданого сервісу можливий тільки через електронний кабінет Електронного суду. У ньому мали зареєструватися усі державні органи. Втім, Кабінету Міністрів у системі досі немає.
Про це свідчить відповідь Секретаріату Кабміну на запит адвоката Володимира Богатиря, який цікавився офіційною електронною адресою суб’єкта владних повноважень для направлення судових викликів і процесуальних документів.
Можливо це сталося тому, що даних ані про Кабмін, ані про Секретаріат, за даними Державної служби статистики України, досі немає навіть у ЄДРПОУ. Як пояснили у відомстві, відомості про суб’єкти із назвою «Кабінет Міністрів України» або «Секретаріат Кабінету Міністрів України» (який забезпечує діяльність Кабміну і відповідно до Положення має бути юридичною особою, - прим. Ред.) до Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць, який функціонував до 1996 року, та Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України не надходили.
«Схоже, у Кабміні не поспішають користуватися перевагами електронного суду, які самі активно впроваджують для інших суб’єктів, - вважає сам В.Богатир. - Можливо, у такий спосіб там виправдовують зайві витрати часу як суду, так і власних клерків, а також коштів бюджету в умовах пандемії та воєнного стану. А можливо у такий спосіб штучно ускладняється доступ громадян до суду у спорах із вищим органом виконавчої влади. Як відомо, ті самі працівники у трудових спорах судяться не з Кабміном чи із секретаріатом, а з
господарсько-фінансовим департаментом. Між іншим, організація відеоконференцзв’язку становить окрему проблему. Іноді у сторони банально немає технічної можливості скористатися підсистемою через її надмірне навантаження. Так, наприклад, у Київському апеляційному суді для зв’язку обладнані лише два зали. І шанси, що суддя задовольнить клопотання про дистанційну участь, залишаються невеликими. У будь-якому випадку, усе це свідчить про системний безлад і хаос самої структури влади».
Нагадаємо, підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», «Електронний суд» та «Відеоконференцзв'язок» почали офіційно функціонувати з 5 жовтня 2021 року. Згідно з вимогами ч. 6 ст. 6 ГПК, ч. 6 ст. 18 КАС, п. ч.6 ст. 14 ЦПК державні органи зобов’язані реєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС.